Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: „Ось батько твій хворі́є“. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасі́ю та Єфре́ма.
Некоторое время спустя Иосифу сказали:
— Твой отец болен, — и он взял с собой двух сыновей, Манассию и Ефрема.228
— Твой отец болен, — и он взял с собой двух сыновей, Манассию и Ефрема.228
І промовив він до Якова й сказав: „Ось до тебе прийшов твій син Йосип!“ І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.
Иакову сказали:
— К тебе пришел твой сын Иосиф, и Израиль собрался с силами, приподнялся и сел на постели.
— К тебе пришел твой сын Иосиф, и Израиль собрался с силами, приподнялся и сел на постели.
І сказав Яків до Йосипа: „Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.
Иаков сказал Иосифу:
— Бог Всемогущий явился мне в Лузе, в земле Ханаана, благословил меня
— Бог Всемогущий явился мне в Лузе, в земле Ханаана, благословил меня
І сказав Він до мене: „Ось Я розплоджу́ тебе й розмно́жу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам наща́дкам твої́м по тобі володінням навіки“.
и сказал мне: «Я сделаю тебя плодовитым, размножу тебя, произведу от тебя множество народов и дам эту землю в вечное владение твоим потомкам».
А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, — вони мої! Єфрем і Манасія, як Руви́м і Симео́н, бу́дуть мої.
Отныне двое твоих сыновей, рожденных тебе в Египте до моего прихода, станут моими. Ефрем и Манассия будут моими, как Рувим и Симеон;
А нащадки твої, що породиш по них, — вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.
дети же, рожденные у тебя после них, будут твоими, они унаследуют часть земли из доли своих братьев.
А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, — це Віфлеєм“.
Когда я возвращался из Паддана,229 Рахиль, к горю моему, умерла в земле Ханаана, когда мы были еще в пути, недалеко от Ефрафы. Поэтому я похоронил ее там, у дороги в Ефрафу (то есть Вифлеем).
А Ізраїль побачив синів Йо́сипових та й сказав: „Хто вони?“
Увидев сыновей Иосифа, Израиль спросил:
— Кто это?
— Кто это?
І сказав Йосип до батька свого: „Вони мої сини, що Бог дав мені тут“. А той відказав: „Візьми ж їх до мене, — і я їх поблагословлю́“.
Иосиф ответил отцу:
— Это сыновья, которых Бог дал мне здесь.
И тот сказал:
— Подведи их ко мне, чтобы мне благословить их.
— Это сыновья, которых Бог дал мне здесь.
И тот сказал:
— Подведи их ко мне, чтобы мне благословить их.
А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, — він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.
Глаза Израиля ослабли от старости, он почти ослеп. Иосиф подвел сыновей поближе к своему отцу, и тот поцеловал и обнял их.
І сказав Ізраїль до Йосипа: „Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє“.
Израиль сказал Иосифу:
— Я и не мечтал вновь увидеть тебя, а Бог дал мне увидеть даже твоих детей.
— Я и не мечтал вновь увидеть тебя, а Бог дал мне увидеть даже твоих детей.
І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
Иосиф отвел их от колен Израиля и поклонился ему низко до земли.
І Йосип узяв їх обох, — Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.
Потом Иосиф поставил Ефрема справа от себя, по левую руку от Израиля, а Манассию слева от себя, по правую руку от Израиля, и подвел их ближе к отцу.
І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, — а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія — перворідний.
Но Израиль протянул правую руку и возложил ее на голову Ефрема, хотя он и был младше, а левую, перекрестив руки, он возложил на голову Манассии, хотя Манассия был первенцем.
І він поблагословив Йосипа, та й промовив: „Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
Потом он благословил Иосифа и сказал:
— Бог, перед Которым ходили отцы мои Авраам и Исаак,
Бог, Который был пастырем моим всю мою жизнь до сего дня,
Ангол, що рятує мене від усього лихого, — нехай поблагосло́вить цих юнаків, і нехай бу́де зване в них ім'я́ моє й ім'я́ батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі“.
Ангел, Который берег меня от всякого зла, —
да благословит этих детей.
Пусть продолжится в них мое имя
и имена моих отцов
Авраама и Исаака,
и пусть многочисленно будет их потомство на земле.
А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, — і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.
Когда Иосиф увидел, что отец возложил правую руку на голову Ефрема, он огорчился и взял отца за руку, чтобы переложить ее с головы Ефрема на голову Манассии.
І сказав Йосип до батька свого: „Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, — поклади правицю свою на його голову!“
Иосиф сказал ему:
— Нет, отец, вот этот — первенец; положи правую руку на его голову.
— Нет, отец, вот этот — первенец; положи правую руку на его голову.
А батько його не хотів, і сказав: „3наю, мій сину, знаю! І він буде наро́дом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею наро́дів“.
Но отец отказался и сказал:
— Я знаю, мой сын, я знаю. От него тоже произойдет народ, и он тоже станет велик. Но его младший брат будет выше него, и его потомки станут множеством народов.
— Я знаю, мой сын, я знаю. От него тоже произойдет народ, и он тоже станет велик. Но его младший брат будет выше него, и его потомки станут множеством народов.
І він поблагословив їх того дня, кажучи: „Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: „Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!“ І поставив Єфрема перед Манасією.
И он благословил их в тот день и сказал:
Так он поставил Ефрема впереди Манассии.
— Ваши имена будет произносить Израиль, как благословение, говоря:
«Да сделает тебя Бог подобным Ефрему и Манассии».
Так он поставил Ефрема впереди Манассии.
І сказав Ізраїль до Йосипа: „Ось я вмираю... А Бог бу́де з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!
Израиль сказал Иосифу:
— Я умираю, но Бог будет с вами и возвратит вас в землю ваших отцов.
— Я умираю, но Бог будет с вами и возвратит вас в землю ваших отцов.