Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.
The Flood Recedes
But God remembered Noah and all the wild animals and livestock with him in the boat. He sent a wind to blow across the earth, and the floodwaters began to recede.
But God remembered Noah and all the wild animals and livestock with him in the boat. He sent a wind to blow across the earth, and the floodwaters began to recede.
І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.
The underground waters stopped flowing, and the torrential rains from the sky were stopped.
І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.
So the floodwaters gradually receded from the earth. After 150 days,
А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
After another forty days, Noah opened the window he had made in the boat
І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
and released a raven. The bird flew back and forth until the floodwaters on the earth had dried up.
І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.
He also released a dove to see if the water had receded and it could find dry ground.
Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
But the dove could find no place to land because the water still covered the ground. So it returned to the boat, and Noah held out his hand and drew the dove back inside.
І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
After waiting another seven days, Noah released the dove again.
І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
This time the dove returned to him in the evening with a fresh olive leaf in its beak. Then Noah knew that the floodwaters were almost gone.
І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
He waited another seven days and then released the dove again. This time it did not come back.
І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.
„Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
“Leave the boat, all of you — you and your wife, and your sons and their wives.
Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.
Release all the animals — the birds, the livestock, and the small animals that scurry along the ground — so they can be fruitful and multiply throughout the earth.”
І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
So Noah, his wife, and his sons and their wives left the boat.
Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.
And all of the large and small animals and birds came out of the boat, pair by pair.
І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.
І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
And the LORD was pleased with the aroma of the sacrifice and said to himself, “I will never again curse the ground because of the human race, even though everything they think or imagine is bent toward evil from childhood. I will never again destroy all living things.