Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.
Но Бог помнил о Ное и о всех диких животных и скоте, которые были с ним в ковчеге, и Он послал ветер на землю, и воды стали убывать.
І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.
Источники бездны и окна неба закрылись, и дождь перестал литься с неба.
І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.
Вода медленно уходила с земли, и к сто пятидесятому дню она сильно убыла.
А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
На семнадцатый день седьмого месяца ковчег остановился на Араратских горах.
І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
Воды продолжали убывать до десятого месяца, и в первый день десятого месяца стали видны вершины гор.
І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
Через сорок дней Ной открыл окно, которое он сделал в ковчеге,
І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
и выпустил ворона, и тот улетал и прилетал обратно до тех пор, пока вода на земле не высохла.
І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.
Потом Ной выпустил голубя, чтобы увидеть, сошла ли вода с поверхности земли,
Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
но голубь не нашел сухого места, чтобы опуститься, и вернулся к Ною в ковчег, потому что вода покрывала всю землю. Ной протянул руку и взял голубя обратно к себе в ковчег.
І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
Спустя семь дней он опять выпустил голубя из ковчега.
І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
Когда вечером голубь вернулся, в клюве у него был свежесорванный оливковый лист. Тогда Ной понял, что вода сошла с земли.
І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
Он подождал еще семь дней и снова выпустил голубя, и на этот раз голубь не вернулся.
І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
К первому дню первого месяца шестьсот первого года жизни Ноя земля высохла от воды. Ной поднял крышу ковчега, выглянул и увидел, что земля сухая.
А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.
К двадцать седьмому дню второго месяца земля стала совершенно сухой.
„Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
— Выйди из ковчега и ты, и твоя жена, и твои сыновья, и их жены.
Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.
Выведи наружу все живые существа, которые с тобой, — птиц, зверей и всех пресмыкающихся, чтобы они могли расти числом, и плодиться, и размножаться на земле.
І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
И Ной вышел из ковчега вместе со своими сыновьями, женой и женами своих сыновей.
Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.
Все звери, и все пресмыкающиеся, и все птицы — все, что движется по земле, — вышли из ковчега, один вид за другим.
І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.
Ной построил Господу жертвенник и принес на нем жертву всесожжения из всех видов чистых животных и птиц.
І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
Господь почувствовал приятный запах и сказал в сердце Своем: «Никогда впредь не стану Я проклинать землю из-за человека, хотя48 всякое помышление его сердца порочно с детства. И никогда впредь не уничтожу всех живых существ, как в этот раз.