Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
І сталося по то́му, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Гану́н.
І сказав Давид: „Зроблю́ я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені“. І послав Давид, щоб його пора́дувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули́ Давидові раби до аммонітського краю.
David said, “I am going to show loyalty to Hanun just as his father, Nahash, was always loyal to me.” So David sent ambassadors to express sympathy to Hanun about his father’s death.
But when David’s ambassadors arrived in the land of Ammon,
But when David’s ambassadors arrived in the land of Ammon,
А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: „Чи Давид шанує батька твого́ в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його ви́відати, а потім зни́щити його?“
the Ammonite commanders said to Hanun, their master, “Do you really think these men are coming here to honor your father? No! David has sent them to spy out the city so they can come in and conquer it!”
І взяв Гану́н Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди́, та обрізав їхню одежу на полови́ну, аж до сиді́ння їх, та й відпусти́в їх.
So Hanun seized David’s ambassadors and shaved off half of each man’s beard, cut off their robes at the buttocks, and sent them back to David in shame.
І доне́сли про це Давидові, а він послав назу́стріч їм, бо ті му́жі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте́ вам борода́, потім пове́рнетесь“.
When David heard what had happened, he sent messengers to tell the men, “Stay at Jericho until your beards grow out, and then come back.” For they felt deep shame because of their appearance.
І побачили аммоні́тяни, що вони зненави́джені в Давида. І аммонітяни послали й найняли́ Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхоти́нців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка.
When the people of Ammon realized how seriously they had angered David, they sent and hired 20,000 Aramean foot soldiers from the lands of Beth-rehob and Zobah, 1,000 from the king of Maacah, and 12,000 from the land of Tob.
А коли Давид прочу́в про це, то послав Йоава та все лица́рське військо.
When David heard about this, he sent Joab and all his warriors to fight them.
І повихо́дили аммоні́тяни, і встанови́лися до бо́ю при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, — вони самі були на полі.
The Ammonite troops came out and drew up their battle lines at the entrance of the city gate, while the Arameans from Zobah and Rehob and the men from Tob and Maacah positioned themselves to fight in the open fields.
І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт звернений на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав Ізраїлевих ви́браних, та й установи́в їх навпро́ти Ара́ма.
When Joab saw that he would have to fight on both the front and the rear, he chose some of Israel’s elite troops and placed them under his personal command to fight the Arameans in the fields.
А решту наро́ду дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян,
He left the rest of the army under the command of his brother Abishai, who was to attack the Ammonites.
і сказав: „Якщо Ара́м бу́де сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни бу́дуть сильніші від те́бе, то я піду́ допомага́ти тобі.
“If the Arameans are too strong for me, then come over and help me,” Joab told his brother. “And if the Ammonites are too strong for you, I will come and help you.
Будь му́жній, і станьмо міцно за наро́д наш та за міста нашого Бога, а Госпо́дь нехай зро́бить, що добре в оча́х Його!“
Be courageous! Let us fight bravely for our people and the cities of our God. May the LORD’s will be done.”
А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли́ на бій з Арамом, то ті повтіка́ли перед ним.
When Joab and his troops attacked, the Arameans began to run away.
А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І верну́вся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму.
And when the Ammonites saw the Arameans running, they ran from Abishai and retreated into the city. After the battle was over, Joab returned to Jerusalem.
А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися ра́зом.
The Arameans now realized that they were no match for Israel. So when they regrouped,
І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Гела́му. А Шовах, провідни́к Гадад'езерового ві́йська, був перед ними.
І було́ доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним.
When David heard what was happening, he mobilized all Israel, crossed the Jordan River, and led the army to Helam. The Arameans positioned themselves in battle formation and fought against David.
І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесни́ць та сорок тисяч верхівці́в. І вбив він Шоваха, зверхника ві́йська його, і той там помер.
А коли всі царі, підле́глі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммоні́тянам.
When all the kings allied with Hadadezer saw that they had been defeated by Israel, they surrendered to Israel and became their subjects. After that, the Arameans were afraid to help the Ammonites.