Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
І сталося по то́му, і завів собі Авесалом по́воза та коні, та п'ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.
Absalom’s Rebellion
After this, Absalom bought a chariot and horses, and he hired fifty bodyguards to run ahead of him.
After this, Absalom bought a chariot and horses, and he hired fifty bodyguards to run ahead of him.
І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав супере́чку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: „З якого ти міста?“ І той говорив: „З одно́го з Ізраїлевих племен твій раб“.
He got up early every morning and went out to the gate of the city. When people brought a case to the king for judgment, Absalom would ask where in Israel they were from, and they would tell him their tribe.
І говорив до нього Авесалом: „Дивися, слова́ твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати“.
Then Absalom would say, “You’ve really got a strong case here! It’s too bad the king doesn’t have anyone to hear it.
І говорив Авесалом: „Коли б мене настановлено суддею в Краю́, то до мене прихо́див би кожен чоловік, що мав би супере́чку чи судо́ву справу, а я випра́вдував би його“.
I wish I were the judge. Then everyone could bring their cases to me for judgment, and I would give them justice!”
І, бувало, коли хто підхо́див поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його́ та цілував його́.
When people tried to bow before him, Absalom wouldn’t let them. Instead, he took them by the hand and kissed them.
І робив Авесало́м, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто прихо́див на суд до царя. І крав Авесалом серця́ Ізраїлевих людей!
Absalom did this with everyone who came to the king for judgment, and so he stole the hearts of all the people of Israel.
І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесало́м до царя: „Піду́ я та ви́повню обі́тницю мою, що я обіцяв був Господе́ві в Хевро́ні.
Бо раб твій, коли осів був у Ґешу́рі в Арамі, склав обі́тницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я бу́ду служити Господе́ві“.
І сказав йому цар: „Іди з миром!“ І той устав та й пішов до Хеврону.
“All right,” the king told him. “Go and fulfill your vow.”
So Absalom went to Hebron.
So Absalom went to Hebron.
І порозсилав Авесалом виві́дувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: „Коли ви почуєте су́рмлення сурми́, то скажете: Зацарював Авесало́м у Хевроні!“
But while he was there, he sent secret messengers to all the tribes of Israel to stir up a rebellion against the king. “As soon as you hear the ram’s horn,” his message read, “you are to say, ‘Absalom has been crowned king in Hebron.’”
А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті́ своїй, і нічо́го не знали.
He took 200 men from Jerusalem with him as guests, but they knew nothing of his intentions.
І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахіто́фела, Давидового дора́дника, з його міста з Ґіло, як він мав прино́сити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесало́мом.
While Absalom was offering the sacrifices, he sent for Ahithophel, one of David’s counselors who lived in Giloh. Soon many others also joined Absalom, and the conspiracy gained momentum.
І прийшов вісник до Давида, говорячи: „Серце ізра́їльтян стало за Авесаломом“.
David Escapes from Jerusalem
A messenger soon arrived in Jerusalem to tell David, “All Israel has joined Absalom in a conspiracy against you!”
І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: „Уставайте і втікаймо, а то не зможемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста ві́стрям меча“.
“Then we must flee at once, or it will be too late!” David urged his men. “Hurry! If we get out of the city before Absalom arrives, both we and the city of Jerusalem will be spared from disaster.”
І сказали цареві царські́ раби: „Усе, що вибере наш пан цар, то при то́му твої раби!“
“We are with you,” his advisers replied. “Do what you think is best.”
I вийшов цар та ввесь його дім пі́шки, а цар позоставив десять жіно́к наложниць, щоб стерегли дім.
So the king and all his household set out at once. He left no one behind except ten of his concubines to look after the palace.
І вийшов цар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку.
The king and all his people set out on foot, pausing at the last house
А всі його слу́ги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, — шість сотень чоловіка, що прийшли були пі́шки з Ґату, ішли перед царем.
А цар сказав до ґатянина Ітта́я: „Чого пі́деш і ти з нами? Вернися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигна́нець зо свого місця.
Then the king turned and said to Ittai, a leader of the men from Gath, “Why are you coming with us? Go on back to King Absalom, for you are a guest in Israel, a foreigner in exile.
Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду́, — куди доведе́ться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!“
І відповів Ітта́й до царя та й сказав: „Як живий Господь і живий мій пан цар, — тільки в то́му місці, в якому бу́де мій пан цар, — чи то на смерть, чи то на життя, — то там буде твій раб!“
But Ittai said to the king, “I vow by the LORD and by your own life that I will go wherever my lord the king goes, no matter what happens — whether it means life or death.”
І сказав Давид до Іттая: „Іди й перейди!“ І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.
David replied, “All right, come with us.” So Ittai and all his men and their families went along.
А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ перехо́див. А цар перехо́див поті́к Кедро́н, і ввесь народ перехо́див доро́гою до пустині.
Everyone cried loudly as the king and his followers passed by. They crossed the Kidron Valley and then went out toward the wilderness.
А ось ішли й Садо́к та всі Левити з ним, що не́сли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіята́р прино́сив цілопалення, аж поки ввесь наро́д не вийшов із міста.
І сказав цар до Садока: „Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду́ милість у Господніх оча́х, і Він поверне мене, то я побачу Його та ме́шкання Його.
А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, — ось я: нехай зробить мені, як добре в оча́х Його́“.
But if he is through with me, then let him do what seems best to him.”
І сказав цар до священика Садо́ка: „Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахіма́ац та син Евіятарів Йоната́н, оби́два ваші сини будуть із вами.
Глядіть, я буду проволікати в степа́х цієї пусти́ні, аж поки не при́йде від вас слово, щоб повідо́мити мене“.
І повернув Садо́к та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осілися там.
So Zadok and Abiathar took the Ark of God back to the city and stayed there.
А Давид схо́див узбіччям на го́ру Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов бо́сий. А ввесь народ, що був із ним, усі позакривали го́лову свою, і все йшли та плакали...
David walked up the road to the Mount of Olives, weeping as he went. His head was covered and his feet were bare as a sign of mourning. And the people who were with him covered their heads and wept as they climbed the hill.
А Давидові доне́сли, говорячи: „Ахіто́фел серед зрадників з Авесало́мом“. І Давид сказав: „Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!“
When someone told David that his adviser Ahithophel was now backing Absalom, David prayed, “O LORD, let Ahithophel give Absalom foolish advice!”
І сталося, коли вийшов Давид на верхі́в'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хуша́й у роздертій ту́ніці, а порох на його голові.
When David reached the summit of the Mount of Olives where people worshiped God, Hushai the Arkite was waiting there for him. Hushai had torn his clothing and put dirt on his head as a sign of mourning.
І сказав йому Давид: „Якщо ти пі́деш зо мною, то будеш мені тягаре́м.
But David told him, “If you go with me, you will only be a burden.
А якщо ве́рнешся до міста й скажеш Авесаломові: „Я буду раб твій, о ца́рю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб“, то зламаєш мені Ахіто́фелеву раду.
Return to Jerusalem and tell Absalom, ‘I will now be your adviser, O king, just as I was your father’s adviser in the past.’ Then you can frustrate and counter Ahithophel’s advice.
І чи ж не будуть там із тобою священики Садо́к та Евіята́р? І станеться, — усяку річ, яку ти почуєш із царе́вого дому, розповіси́ священикам Садо́кові та Евіята́рові.
Zadok and Abiathar, the priests, will be there. Tell them about the plans being made in the king’s palace,
Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахіма́ац у Садока та Йонатан у Евіята́ра — і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте“.
and they will send their sons Ahimaaz and Jonathan to tell me what is going on.”