Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
І сказав Ахіто́фел до Авесалома: „Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.
І сказав Ахітофел Авесаломові: Виберу собі дванадцять тисяч мужів, устану й поженуся за Давидом уночі.
І нападу́ я на нього, а він зму́чений та слабоси́лий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя.
І нападемо на нього, а він буде змучений і ослаблений руками, налякаю його, і втече весь народ, який з ним, і вб’ю самого царя,
І наверну́ я ввесь народ до те́бе; як не буде чоловіка, якого душі́ ти шукаєш, то ввесь наро́д буде мати мир“.
поверну весь народ до тебе, — так, як наречена повертається до свого чоловіка. Ти шукаєш тільки душі одного чоловіка, а всьому народові буде мир!
І була люба ця річ в оча́х Авесалома та в оча́х усіх Ізраїлевих старши́х.
І слово було правильне в очах Авесалома і в очах усіх старійшин Ізраїля.
І сказав Авесалом: „Поклич теж аркеянина Хуша́я, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він“.
І сказав Авесалом: Покличте і Хусія, арахійця, почуємо і його, що на його устах.
І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: „Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова́ його? Якщо ні, говори ти“.
І ввійшов Хусій до Авесалома, і заговорив Авесалом до нього, мовлячи: Ось таким чином сказав Ахітофел. Чи вчинимо за його словом, чи ні, ти скажи!
І сказав Хушай до Авесалома: „Не добра та рада, яку цього ра́зу радив Ахітофел“.
І промовив Хусій до Авесалома: Недобра ця рада, яку цього разу порадив Ахітофел.
І сказав Хушай: „Ти знаєш батька свого та людей його, що вони ли́царі, та розлю́чені вони, як медве́диця, позба́влена на полі дітей. А батько твій воя́к, і не буде ночувати з народом.
І сказав Хусій: Ти знаєш свого батька і його мужів, що вони є дуже сильними, і своєю душею вони — наче бездітна ведмедиця в полі й наче дика свиня на рівнині! Твій батько — військовий муж, і не дасть послаблення народові.
Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде́ серед них, нападаючих, напоча́тку, а хтобудь почує та скаже: Сталася пора́зка в народі, який за Авесаломом,
Бо ось він тепер сховався на одній з вершин, що в одному з місць. І буде, коли нападе на них на початку, і почує той, хто слухає, скаже: Сталося побиття в народі, який за Авесаломом.
а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце ле́в'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій ли́цар і хоробрі ті, що з ним.
І навіть якщо це богатир [1] , в якого серце, — наче серце лева, то він все одно втратить відвагу [2] , бо весь Ізраїль знає, що твій батько дужий, і ті, хто з ним, — богатирі [3].
Тому ра́джу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізра́їль від Дана й аж до Беер-Шеви, многото́ю як пісок, що над морем, і ти сам пі́деш до бо́ю.
Тож я таки раджу [4]ось так: Нехай весь Ізраїль неодмінно збереться [5] до тебе, — від Дана і аж до Вирсавії, численністю, наче пісок, що біля моря, і ти особисто йтимеш посеред них,
І при́йдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса́ на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми́, що з ним, ані одно́го.
і прийдемо до нього в одне з місць, де там його знайдемо, і отаборимося проти нього, — як спадає роса на землю, — і жодного не залишимо в нього і серед мужів, які з ним!
А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе́ на те місто шну́ри, та й потя́гнемо його аж до потоку, так, що не зали́шиться там ані камінчика“.
Якщо забереться до міста, то весь Ізраїль візьме шнури проти того міста і затягнемо його аж до потоку, щоб там не залишилось ані каменя!
І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: „Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!“ Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.
І сказав Авесалом і кожний чоловік Ізраїля: Добра порада Хусія, арахійця, краща, ніж порада Ахітофела. А Господь доручив знищити добру пораду Ахітофела, щоб Господь навів усе зло на Авесалома.
І сказав Хушай до священиків Садо́ка та Евіятара: „Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старши́м, а я радив так і так.
І промовив Хусій, син Арахія, до священиків Садока і Авіятара: Так і так порадив Ахітофел Авесаломові та старійшинам Ізраїля, а так і так я порадив.
А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степа́х пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був погли́нутий цар та ввесь народ, що з ним“.
Тепер пошліть швидко і сповістіть Давидові, кажучи: Не залишайся вночі в пустелі в Аравоті й поспіши перейти, аби часом хто не знищив царя і весь народ, який з ним!
А Йонатан та Ахіма́ац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла́ їм, а вони пішли й доне́сли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.
А Йонатан і Ахімаас стояли біля джерела Роґила, тож служниця пішла і сповістила їм. Вони ж пішли і сповістили цареві Давидові, оскільки вони самі не можуть показатися, ні ввійти в місто.
Та їх побачив один юна́к та й доніс Авесаломові. І вони оби́двоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спусти́лися туди.
Та їх побачив слуга і сповістив Авесаломові, тож вони обидва швидко пішли і зайшли в дім одного чоловіка у Ваурімі, а в нього — криниця на подвір’ї, і вони спустилися туди.
А жінка тая взяла́ й розтягла́ заслону на верху́ колодязя, і розложила на ньому зе́рна, — і нічого не було пі́знано.
А жінка взяла, поклала кришку на отворі криниці й сушила на ньому зерно, і ніхто не дізнався про справу.
І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: „Де Ахіма́ац та Йонатан?“ А жінка та їм сказала: „Перейшли́ через во́ду“. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму.
І прийшли слуги Авесалома до жінки в дім, і запитали: Де Ахімаас і Йонатан? А жінка відповіла їм: Вони перейшли трохи далізвідси, за воду. Ті пошукали, але не знайшли, і повернулися в Єрусалим.
І сталося по їхньому відхо́ді, вони вийшли з колодязя, і пішли та доне́сли Давидові. І сказали вони до Давида: „Уставайте, і перехо́дьте швидко во́ду, бо отак радив на вас Ахітофел“.
Сталося ж, коли вони пішли, то юнаки вилізли з криниці, пішли і сповістили царю Давидові, говорячи до Давида: Підіймайтеся і швидко перейдіть воду, бо так і так порадив про вас Ахітофел!
І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ра́нішнього світла перейшли Йордан, і не позоста́лося ані одно́го, що не перейшов би Йорда́ну.
І піднявся Давид і весь народ, який з ним, і вони перейшли Йордан перш ніж розвиднілося зранку, до одного, не залишилося нікого, хто не перейшов Йордан.
А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гро́бі свого батька...
Ахітофел побачив, що не сталося за його порадою, засідлав свого осла, піднявся і попрямував до свого дому, у своє місто, зробив заповіт своїй сім’ї і повісився. Він помер, і його поховали в гробниці його батька.
А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.
А тим часом Давид перейшов до Манаїма, і Авесалом перейшов Йордан, він сам і кожний чоловік Ізраїля з ним.
І Авесалом настанови́в над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я́ йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки́ Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.
На місце Йоава над військом Авесалом поставив Амессая. Амессай — син чоловіка, ім’я якого Йотор, ізраїльтянин, він увійшов до Авіґеї, дочки Нааса, сестри Саруї, матері Йоава.
І таборува́в Ізраїль та Авесалом у ґілеадському кра́ї.
Авесалом і весь Ізраїль отаборилися в землі Ґалаад.
І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму
І сталося, коли Давид прийшов до Манаїма, Уесвій, син Нааса з Раввата, із синів Аммона, і Махір, син Аміла з Лодавара, і Верзеллі, ґалаадець, з Роґелліма
поприносили посте́лі, і чаші, і ганча́рський по́суд, і пшениці, і ячменю, і муки, і пра́женого зе́рна,
принесли десять постель і подвійних килимів, десять казанів, глиняний посуд, пшеницю, ячмінь, борошно, ячмінну крупу, квасолю, сочевицю,
і меду, і масла, і худобу дрібну́, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: „Цей народ голодний і зму́чений та спра́гнений у пустині“.
мед, масло, вівці й буйволиний сир, і винесли Давидові та народові, який з ним, їсти, бо сказали: Народ голодний, ослаблений і спраглий в пустелі.