Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“
Позже Давид обратился к Господу за советом. Он спросил: "Идти ли мне в какой-либо из городов Иудиных?" Господь сказал ему: "Иди". Давид спросил: "Куда мне идти?" Господь ответил: "В Хеврон".
І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.
И пошёл туда Давид с двумя своими жёнами, Ахиноамой Изреелитянкой и Авигеей, вдовой Навала Кармилитянина.
І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.
Давид привёл с собой и своих людей с семьями. И поселились они в Хевроне и в близлежащих городах.
І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.
Люди Иудеи пришли в Хеврон и помазали там Давида на царство над Иудеей, а потом сказали Давиду, что жители Иависа Галаадского похоронили Саула.
І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!
Давид отправил послов к жителям Иависа Галаадского сказать им: "Господь благословит вас за то, что вы оказали эту милость господину своему Саулу и похоронили его.
А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.
Господь воздаст вам милостью и верностью. И я тоже буду милостив к вам за то, что вы сделали.
А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.
А сейчас будьте сильными и мужественными, ибо господин ваш Саул умер, а род Иуды помазал меня царём над собой".
А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.
Авенир, сын Нира, был начальником войска Саула. Он взял Иевосфея, сына Саула, привёл его в Маханаим
І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.
и сделал его царём над Галаадом, Ашуром, Изреелем и Ефремом, Вениамином и над всем Израилем.
Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.
Иевосфею, сыну Саула, было сорок лет, когда он начал править Израилем, и царствовал он два года. Только род Иуды следовал за Давидом.
А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.
Давид царствовал в Хевроне над иудеями семь лет и шесть месяцев.
І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.
Авенир, сын Пира, и слуги Иевосфея, сына Саула, вышли из Маханаима в Гаваон.
А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.
Вышел и Иоав, сын Саруи, со слугами Давида, и встретились они у пруда в Гаваоне. Одни расположились на одной стороне пруда, а другие на противоположной его стороне.
І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.
Авенир сказал Иоаву: "Пусть встанут юноши и померяются силами перед нами". Иоав сказал: "Хорошо, пусть встанут".
І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.
И вышли двенадцать вениамитян со стороны Иевосфея, сына Саула, и двенадцать слуг Давида.
І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.
Они схватили друг друга за голову, вонзили меч один другому в бок и пали вместе. И поэтому это место в Гаваоне назвали Хелкаф-Хаццурим.
І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.
Сражение в тот день было очень жестоким. В тот день слуги Давида разбили Авенира и израильтян.
І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.
У Саруи было три сына: Иоав, Авесса и Асаил. Асаил очень быстро бегал. Он был быстр, как дикий олень.
І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.
Асаил побежал за Авениром и не переставал преследовать его.
І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.
Авенир оглянулся назад и спросил: "Ты ли это, Асаил?" Асаил ответил: "Да, это я".
І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.
И сказал ему Авенир: "Перестань преследовать меня. Сверни направо или налево. Выбери одного из молодых воинов, тебе будет легко взять его вооружение". Но Асаил продолжал преследовать Авенира.
А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“
Авенир снова сказал Асаилу: "Перестань преследовать меня, иначе мне придётся тебя убить. Как смогу я тогда смотреть в лицо брату твоему Иоаву?"
А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.
Но Асаил не хотел останавливаться и продолжал бежать за Авениром. Тогда Авенир обратной стороной своего копья поразил его в живот. Копьё пронзило его насквозь, и Асаил упал и умер на месте. Тело Асаила лежало на земле, и каждый, кто подходил к тому месту, где пал Асаил, останавливался.
І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.
А Иоав и Авесса преследовали Авенира. Солнце уже садилось, когда они добрались до холма Амма, напротив Гиаха, на дороге к Гаваонской пустыне.
І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.
Вениамитяне собрались вокруг Авенира, сформировали один отряд и встали все вместе на вершине холма.
І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“
Авенир закричал Иоаву: "Будем ли мы вечно сражаться и убивать друг друга? Ты же знаешь, что последствия будут печальные. Скажи своим людям: пусть перестанут преследовать своих братьев".
А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.
И сказал Иоав: "Жив Бог! Если бы ты ничего сейчас не сказал, то люди преследовали бы своих братьев до утра".
І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.
Иоав затрубил в трубу, его люди перестали преследовать израильтян и больше не сражались.
А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.
Авенир же и его люди шли по Иорданской долине всю ночь. Они перешли реку Иордан и шли весь день, пока не пришли в Маханаим.
І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.
Когда Иоав вернулся назад после преследования Авенира и собрал всех своих людей, оказалось, что недостаёт девятнадцати слуг Давида, включая Асаила.
А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.
А слуги Давида убили триста шестьдесят вениамитян, которые были с Авениром.