Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
А цариця Ше́ви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього Імени, то прийшла ви́пробувати його за́гадками.
Цариця Сави, почувши про ім’я Соломона та Ім’я Господа, прийшла випробувати його загадками.
І прийшла́ вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, — з верблю́дами, що не́сли па́хощі, і з дуже числе́нним золотом, і з дорогим камі́нням. І прийшла́ вона до Соломона, і говорила йому все, що було на серці її.
Вона прибула в Єрусалим з дуже великим супроводом і верблюдами, які несли пахощі, дуже багато золота та дорогоцінного каміння. І вона прибула до Соломона, і говорила з ним про все, що було на її серці.
І Соломон ви́яснив їй усі її слова́, — не було речі, незна́ної цареві, якої не порішив би він їй.
А Соломон дав їй пояснення на всі її питання. Не було питання, яке залишилося поза увагою царя, на яке він не відповів їй.
І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,
Тож цариця Сави побачила всю мудрість Соломона і дім, який він збудував,
і ї́жу сто́лу його, і ме́шкання рабів його, і поста́ву слуг його та їхні одежі, і напо́ї його, і цілопа́лення, що він прино́сить у Господньому домі, — і не могла вона з дива вийти!
їжу Соломона, місце перебування його слуг і поведінку обслуговуючих його, його одяг, його виночерпіїв і його всепалення, яке приносив у Господньому домі. І вона вийшла із себе.
І сказала вона до царя: „Правдою було те, що я чула в своїм кра́ї про твої діла та про твою мудрість.
Вона промовила до царя Соломона: Правдивим є слово, яке я почула в моїй землі про твоє слово і про твою мудрість.
І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, — і ось не була́ предста́влена мені й половина: ти переви́щив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!
Я ж не повірила сказаному мені, доки я не прийшла, і доки мої очі не побачили. І ось, не становить і половини те, що мені сповістили! Своїм добром ти перевершив усі ті чутки, які я почула в моїй землі.
Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що за́вжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!
Блаженні твої жінки, блаженні твої слуги, ті, які постійно стоять перед тобою, які чують усю твою мудрість!
Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподо́бав тебе, щоб посадити тебе́ на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І Він настанови́в тебе царем, щоб чинити право та справедливість.“
Нехай буде благословенний Господь, Твій Бог, Який забажав тебе, щоб посадити тебе на троні Ізраїля. Тому що Господь полюбив Ізраїля, щоб закріпити навіки, і поставив тебе царем над ними, аби чинити суд у справедливості та в їхніх присудах!
І дала́ вона цареві сто й двадцять тала́нтів золота, і дуже багато па́хощів та дорогого камі́ння. Більш уже ніко́ли не прихо́дило так багато, як оці па́хощі, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!
І вона передала Соломонові сто двадцять талантів золота і дуже багато пахощів і дорогоцінного каміння. Більше ніколи не прибувало так багато таких пахощів, як ті, що дала цариця Сави цареві Соломону.
І також Хірамові кораблі, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували з Офіру багато алму́ґового дерева та дороге камі́ння.
(А корабель Хірама, який постачав золото із Суфіра, доставив дуже багато нетесаного дерева і дорогоцінного каміння.
І поробив цар з алмуґового дерева пору́ччя для Господнього храму та для дому царсько́го, і гу́сла, і а́рфи для співаків. Ніко́ли не прихо́дило так багато алмуґового де́рева, і не ба́чено аж до цього дня!
І цар зробив з нетесаного дерева підпори для Господнього дому і дому царя, а також сопілки і гусла для співаків. Таке нетесане дерево більше не прибувало в землю й ніде не появлялося аж до цього дня).
А цар Соломон дав цариці Шеви на жада́ння її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй як царськи́й дару́нок Соломонів. І обернулася вона, та й пішла до свого кра́ю, вона та слуги її.
Цар Соломон дав цариці Сави все, що вона забажала, що попросила, крім усього того, чим він її раніше обдарував щедрою рукою царя Соломона. І вона повернулася, і прибула у свою землю, — вона і всі її слуги.
І була́ вага того золота, що прихо́дило для Соломона в одно́му році, шість сотень шістдеся́т і шість талантів золота,
А вага золота, принесеного Соломонові протягом одного року, була шістсот шістдесят шість талантів золота,
окрім того, що прихо́дило від купців та з торгі́влі ходячих, та від усіх царів Арабії та краєви́х намісників.
крім податку підлеглих, купців і всіх царів, які на другому боці, та сатрапів землі.
І зробив цар Соломон дві сотні великих щиті́в із ку́того золота, — шість сотень шеклів золота йшло на одно́го щита,
Соломон зробив триста золотих кованих списів, — триста золотих пішло на один спис;
та три сотні щитів менших із кутого золота, — три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
і триста золотих кованих щитів, — триста мін [1] золота пішло на один щит, і помістив їх у домі з ліванського лісу.
І зробив цар великого тро́на зо слоно́вої ко́сти, і покрив його щирим золотом.
Цар зробив великий трон зі слонової кості, і покрив його чистим золотом.
У трона було шість ступе́нів; а голова в трона кругля́ста позад його та пору́ччя з того й з того боку при місці сиді́ння, та два леви, що стояли при пору́ччях.
Трон мав шість сходин, рельєфи телят на троні, ззаду нього, а з обох сторін біля місця для сидіння — підпори для руки, і два леви, які стояли поряд з підпорами для руки,
І дванадцять левів стояли там на шости ступе́нях із того й з того боку. По всіх царствах не було так зро́бленого!
і дванадцять левів, які стояли на шістьох сходинах — звідси і звідти. Не було такого в жодному царстві!
І ввесь по́суд на пиття царя Соломона — золото, і всі речі дому Ливанського Лісу — щире золото, нічо́го із срібла, — воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
Весь посуд для пиття в Соломона був золотий, і умивальники — золоті, і все обладнання дому з ліванського лісу обложене золотом. Срібла не було, бо в дні Соломона з ним не рахувалися.
Бо цар мав на морі таршіські кораблі́ ра́зом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото, і срібло, і слоно́ву кість, і мавп, і пав.
Оскільки в царя був тарсійський корабель у морі з кораблями Хірама, то раз на три роки прибував до царя корабель з Тарсіса із золотом, сріблом, шліфованим і висіченим камінням.
22a Це було справою запасів, які доставив цар Соломон, щоби збудувати Господній дім, дім царя, мур Єрусалима і замок, щоб зміцнити укріплення міста Давида і Ассура, Маґдана, Ґазера, Верхнього Веторона, Єтермата, — усі міста для колісниць, усі міста для кінноти і роботи Соломона, які звершував, щоби збудувати в Єрусалимі та в усій землі, аби не володів ним 22b увесь народ, який залишився з хетів, аморейців, ферезейців, ханаанців, евейців, євусейців і ґерґесейців, які не були із синів Ізраїля, з їхніх дітей, а котрі залишилися з ними в землі, яких сини Ізраїля не могли вигубити. І Соломон повернув їх до сплати данини — аж до цього дня. 22c А синів Ізраїля Соломон не посилав на роботи, бо вони були військовими людьми, його слугами і начальниками над його колісницями та його кіньми.
22a Це було справою запасів, які доставив цар Соломон, щоби збудувати Господній дім, дім царя, мур Єрусалима і замок, щоб зміцнити укріплення міста Давида і Ассура, Маґдана, Ґазера, Верхнього Веторона, Єтермата, — усі міста для колісниць, усі міста для кінноти і роботи Соломона, які звершував, щоби збудувати в Єрусалимі та в усій землі, аби не володів ним 22b увесь народ, який залишився з хетів, аморейців, ферезейців, ханаанців, евейців, євусейців і ґерґесейців, які не були із синів Ізраїля, з їхніх дітей, а котрі залишилися з ними в землі, яких сини Ізраїля не могли вигубити. І Соломон повернув їх до сплати данини — аж до цього дня. 22c А синів Ізраїля Соломон не посилав на роботи, бо вони були військовими людьми, його слугами і начальниками над його колісницями та його кіньми.
І став цар Соломон найбільшим від усіх зе́мних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
І Соломон став великий багатством і мудрістю — понад усіх царів землі.
І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його́ мудрости, що Бог дав у його серце.
І всі царі землі шукали зустрічі із Соломоном, щоб почути його мудрість, яку Господь вклав у його серце.
І вони прино́сили кожен свого да́ра, — речі срібні та речі золоті, й одежу, і збро́ю, і па́хощі, коні та мули, — із року в рік.
І вони (кожний з них) приносили свої дари: золотий посуд і одяг, миро, пахощі, коней і ослів, — з року в рік.
І назбирав Соломон колесни́ць та верхівці́в, і було в нього тисяча й чотири сотні колесни́ць та дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозміщував їх по колесни́чних міста́х та з царем в Єрусалимі.
І в Соломона було чотири тисячі кобил для колісниць і дванадцять тисяч кінноти, і він розмістив їх у містах для колісниць і в Єрусалимі із царем. 26a Він був володарем усіх царів від ріки аж до землі филистимців, і аж до границь Єгипту.
І Соломон насклада́в в Єрусалимі срібла, як каміння, а ке́дрів наскладав, щодо числе́нности, як сикомо́ри, що в Шефелі!
І цар зробив у Єрусалимі золото і срібло, наче звичайне каміння, а кедри зробив, наче сикомори, яких на рівнині безліч.
А ко́ней, що були в Соломона, приво́дили з Єгипту та з Кеве; царські́ купці брали їх із Кеве за встано́влені гро́ші.
А вивіз коней Соломона здійснювали з Єгипту і з Текуї, купці царя брали їх з Текуї за ціну.
І вхо́дила й вихо́дила колесни́ця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь — за сто й п'ятдеся́т. І так вони виво́зили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.
І те, що виходило з Єгипту: колісниці — за сто срібняків, а кінь — за п’ятдесят срібняків. І так для всіх царів хетів і царів Сирії — вони приходили морем.