Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І пішов Рехав'а́м до Сихе́му, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настанови́ти його царем.
Ровоам пошел в Шехем, потому что там собрались все израильтяне, чтобы сделать его царем.
І сталося, що це почув Єровоа́м, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.
Когда об этом услышал Иеровоам, сын Навата (а он все еще оставался в Египте, куда бежал от царя Соломона), он возвратился из Египта.77
І послали й покликали його. І прийшов Єровоа́м та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:
За Иеровоамом послали, и вместе со всей общиной израильтян он пришел к Ровоаму. Они сказали ему:
„Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти тепер полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“.
— Твой отец придавил нас тяжким ярмом, но теперь ты облегчи нам непосильный труд и тяжкое иго, которое он на нас возложил, и мы будем тебе служить.
А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до мене“. І пішов той народ.
Ровоам ответил:
— Уйдите, а через три дня возвращайтесь ко мне.
И народ ушел.
— Уйдите, а через три дня возвращайтесь ко мне.
И народ ушел.
І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: „Як ви радите відпові́сти цьому наро́дові?“
А царь Ровоам стал советоваться со старейшинами, которые служили его отцу Соломону, пока тот был жив.
— Как вы посоветуете мне ответить этому народу? — спросил он.
— Как вы посоветуете мне ответить этому народу? — спросил он.
І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому наро́дові, і будеш служити їм, і відповіси́ їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні“.
Они ответили:
— Если сегодня ты станешь слугой этому народу, послужишь им и дашь им добрый ответ, они всегда будут твоими слугами.
— Если сегодня ты станешь слугой этому народу, послужишь им и дашь им добрый ответ, они всегда будут твоими слугами.
Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодика́ми, що виросли ра́зом із ним, що стояли перед ним.
Но Ровоам отверг совет, который дали ему старейшины, и стал советоваться с юношами, которые выросли вместе с ним и служили ему.
І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, що твій батько наклав був на нас“.
Он спросил их:
— Каков будет ваш совет? Как нам ответить этому народу, который говорит мне: «Облегчи ярмо, которое возложил на нас твой отец»?
— Каков будет ваш совет? Как нам ответить этому народу, который говорит мне: «Облегчи ярмо, которое возложил на нас твой отец»?
І говорили до нього ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубший за сте́гна мого батька!
Юноши, которые выросли вместе с ним, ответили:
— Этому народу, который говорил тебе: «Твой отец придавил нас тяжким ярмом, но ты облегчи нам его», скажи: «Мой мизинец толще, чем бедра моего отца.
— Этому народу, который говорил тебе: «Твой отец придавил нас тяжким ярмом, но ты облегчи нам его», скажи: «Мой мизинец толще, чем бедра моего отца.
А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо́, а я дода́м до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я каратиму вас скорпіо́нами!“
Мой отец возложил на вас тяжкое ярмо, а я сделаю его еще тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами».78
І прийшов Єровоа́м та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“.
Три дня спустя Иеровоам и весь народ вернулись к Ровоаму, как царь и велел им, сказав: «Возвращайтесь ко мне через три дня».
І цар жорсто́ко відповів народові, і відкинув пораду старши́х, що радили йому.
Царь ответил народу сурово. Отвергнув совет, который дали ему старейшины,
І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я дода́м до вашого ярма. Батько мій карав вас бича́ми, а я каратиму вас скорпіонами!“
он последовал совету юношей и сказал:
— Мой отец придавил вас тяжким ярмом, а я сделаю его еще тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами.
— Мой отец придавил вас тяжким ярмом, а я сделаю его еще тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами.
І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, — щоб спра́вдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.
Так царь не послушал народа, потому что это было от Господа, чтобы исполнилось слово, которое Господь сказал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию из Шило.
І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! До наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов Ізраїль до наметів своїх.
Все израильтяне увидели, что царь отказывается их слушать, и ответили царю:
И израильтяне разошлись по домам.
— Что за доля у нас в Давиде,
что за часть в Иессеевом сыне?
Разойдись по своим шатрам, Израиль!
Пусть дом Давида правит своим собственным родом!
И израильтяне разошлись по домам.
А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — тільки над ними зацарюва́в Рехав'а́м.
Только теми, кто жил в городах Иудеи, по-прежнему правил Ровоам.
І послав цар Рехав'ам Адоніра́ма, що був над даниною, та ввесь Ізраїль заки́дав його́ камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспіши́в сісти на колесницю та втекти́ до Єрусалиму.
Царь Ровоам послал Адонирама,79 надсмотрщика за подневольными рабочими, но израильтяне забили его камнями до смерти. Однако царю Ровоаму удалось вскочить в колесницу и спастись в Иерусалиме.
І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.
С тех пор и до сегодняшнего дня Израиль в мятеже против дома Давида.
І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоа́м, то послали й покликали його на збори, та й настанови́ли його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було ніко́го, окрім одного Юдиного пле́мени.
Когда израильтяне услышали, что Иеровоам возвратился, они послали за ним, позвали его в собрание и сделали царем над всем Израилем. Лишь род Иуды сохранил верность дому Давида.
І прийшов Рехав'а́м до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племе́но, сто й вісімдеся́т тисяч ви́браних військо́вих, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав'амо́ві, Соломоновому синові.
Когда Ровоам прибыл в Иерусалим, он собрал весь дом Иуды и род Вениамина — сто восемьдесят тысяч лучших воинов, — чтобы воевать с домом Израиля и вернуть царство Ровоаму, сыну Соломона.
І було Боже слово до Шема́ї, чоловіка Божого, говорячи:
Но Шемае, Божьему человеку, было от Бога такое слово:
„Скажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:
— Скажи Ровоаму, сыну Соломона, царю Иудеи, всему дому Иуды и Вениамина и остальному народу:
Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми брата́ми, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене!“ І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.
«Так говорит Господь: Не ходите воевать со своими братьями израильтянами. Ступайте все по домам, потому что это произошло по Моей воле».
Они послушались слова Господа и, по Его слову, вернулись домой.
Они послушались слова Господа и, по Его слову, вернулись домой.
І збудував Єровоам Сихема в Єфремових гора́х, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.
Иеровоам укрепил Шехем в нагорьях Ефрема и жил там. Выйдя оттуда, он отстроил Пениэл.80
І сказав Єровоам у своєму серці: „Тепер ве́рнеться царство до Давидового дому!
Иеровоам думал: «Царство может вернуться к дому Давида.
Якщо наро́д цей буде ходити до Єрусалиму, щоб прино́сити жертви в Господньому домі, то ве́рнеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, царя Юдиного. І вони заб'ють мене, та й ве́рнуться до Рехав'ама, царя Юдиного“.
Если народ будет ходить приносить жертвы в дом Господа в Иерусалим, то сердца их обратятся к господину своему, Ровоаму, царю Иудеи. Они убьют меня и вернутся к Ровоаму, царю Иудеи».
І порадився цар, і зробив два золоті тельці́, і сказав до народу: „До́сить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, бо́ги твої, що вивели тебе з єгипетського кра́ю“.
И, посоветовавшись, царь сделал двух золотых тельцов и сказал народу:
— Хватит вам ходить в Иерусалим. Вот твои боги, Израиль, которые вывели тебя из Египта.
— Хватит вам ходить в Иерусалим. Вот твои боги, Израиль, которые вывели тебя из Египта.
І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.
Одного он поставил в Вефиле, а другого в Дане.
І була́ та річ на гріх, бо народ ходив до одно́го з них аж до Дану.
Это привело к греху, потому что народ стал ходить к одному из них, даже в Дан.
І зробив він жертівне́ місце на па́гірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.
Иеровоам построил святилища на возвышенностях и поставил священников из народа, которые не были левитами.
І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого дня місяця, подібне до свята, що в Юді, — і прино́сив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб прино́сити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків па́гірків, що поробив.
Он установил праздник на пятнадцатый день восьмого месяца, как тот, что справляли в Иудее,81 и приносил жертвы на жертвеннике в Вефиле — жертвы тельцам, которых он сделал. Там же он назначил жрецов для святилищ на возвышенностях, которые он сделал.
І прино́сив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого ви́мислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до же́ртівника, щоб покадити.
На пятнадцатый день восьмого месяца, который он выбрал самовольно, установив праздник для израильтян, он подошел к жертвеннику, построенному им в Вефиле, чтобы возжечь благовония.