Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І пішов Рехав'а́м до Сихе́му, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настанови́ти його царем.
Все израильтяне и Ровоам пошли в Сихем, чтобы сделать Ровоама царём.
І сталося, що це почув Єровоа́м, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.
Иеровоам, сын Навата, ещё находился в Египте, куда убежал от царя Соломона. Когда он услышал о смерти Соломона, он вернулся из Египта в свой город Зереда, в горах Ефрема. Царь Соломон умер и был похоронен со своими предками.
І послали й покликали його. І прийшов Єровоа́м та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:
Люди сказали Ровоаму:
„Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти тепер полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“.
"Твой отец заставлял нас выполнять непосильную работу. Облегчи нам теперь тяжкую работу, которую заставлял нас делать твой отец. Тогда мы будем служить тебе".
А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до мене“. І пішов той народ.
Ровоам ответил: "Вернитесь через три дня, и я отвечу вам". И народ ушёл.
І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: „Як ви радите відпові́сти цьому наро́дові?“
Царь Ровоам посоветовался со старцами, которые помогали Соломону при жизни принимать решения. Он спросил их: "Что вы посоветуете мне ответить этим людям?"
І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому наро́дові, і будеш служити їм, і відповіси́ їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні“.
Они сказали: "Если ты сегодня будешь слугой этому народу, будешь говорить с ними ласково и дашь им удовлетворительный ответ, тогда они всегда будут служить тебе".
Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодика́ми, що виросли ра́зом із ним, що стояли перед ним.
Но Ровоам не послушался совета старцев, а также посоветовался с молодыми людьми, которые выросли вместе с ним.
І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, що твій батько наклав був на нас“.
Он спросил их: "Что следует мне ответить этим людям, которые сказали мне: "Облегчи нам работу, которую давал нам отец твой"?"
І говорили до нього ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубший за сте́гна мого батька!
Молодые друзья, которые выросли с царём, ответили: "Эти люди пришли к тебе и сказали: "Твой отец заставлял нас делать тяжёлую работу. Ты же облегчи её". Ты скажи им: "Мой мизинец толще всего тела моего отца.
А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо́, а я дода́м до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я каратиму вас скорпіо́нами!“
Мой отец заставлял вас делать тяжёлую работу, а я сделаю вашу работу ещё тяжелей. Отец бичами заставлял вас работать, а я буду вас так бить, что вы подумаете, что вас покусали скорпионы"".
І прийшов Єровоа́м та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“.
Ровоам сказал народу: "Вернитесь ко мне через три дня". И через три дня весь израильский народ вернулся к царю.
І цар жорсто́ко відповів народові, і відкинув пораду старши́х, що радили йому.
Царь ответил народу сурово. Он не послушался совета, который дали ему старцы.
І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я дода́м до вашого ярма. Батько мій карав вас бича́ми, а я каратиму вас скорпіонами!“
Он сделал, как посоветовали ему молодые люди, и сказал: "Мой отец заставлял вас выполнять тяжёлую работу. Я же сделаю её ещё тяжелей. Мой отец бичами заставлял вас работать, а я буду вас так бить, что вы подумаете, что вас покусали скорпионы".
І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, — щоб спра́вдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.
И не сделал царь того, что просил народ, ибо Господь сделал так, чтобы исполнилось слово Его, которое Он сказал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию Силомлянина.
І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! До наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов Ізраїль до наметів своїх.
Когда все израильтяне увидели, что царь их не послушал, они сказали царю: "Разве мы часть семьи Давида? Разве есть у нас хоть часть земли сына Иессеева? Нет! Так разойдись же, Израиль, по своим домам. Пусть сын Давида правит своим собственным домом". И израильтяне разошлись по своим домам.
А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — тільки над ними зацарюва́в Рехав'а́м.
Но Ровоам правил израильтянами, жившими в городах Иудеи.
І послав цар Рехав'ам Адоніра́ма, що був над даниною, та ввесь Ізраїль заки́дав його́ камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспіши́в сісти на колесницю та втекти́ до Єрусалиму.
Царь Ровоам послал к народу Адонирама, начальника над всеми рабочими. Но израильтяне забросали его камнями, и он умер. А царь Ровоам поспешил в свою колесницу, чтобы убежать в Иерусалим.
І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.
И восстал Израиль против дома Давида. Они и до сего дня против дома Давида.
І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоа́м, то послали й покликали його на збори, та й настанови́ли його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було ніко́го, окрім одного Юдиного пле́мени.
Когда все израильтяне услышали, что Иеровоам возвратился, они позвали его на собрание и сделали его царём над всем Израилем. Только колено Иуды осталось верным дому Давида.
І прийшов Рехав'а́м до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племе́но, сто й вісімдеся́т тисяч ви́браних військо́вих, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав'амо́ві, Соломоновому синові.
Ровоам прибыл в Иерусалим и собрал из колен Иуды и Вениамина сто восемьдесят тысяч отборных воинов, чтобы воевать против народа Израиля и возвратить царство Ровоаму, сыну Соломона.
І було Боже слово до Шема́ї, чоловіка Божого, говорячи:
Но Господь сказал Самею, человеку Божьему:
„Скажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:
"Скажи Ровоаму, сыну Соломона, царю Иудейскому, и всему дому Иуды и Вениамина, и всему остальному народу:
Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми брата́ми, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене!“ І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.
"Так говорит Господь: не ходите на войну с братьями вашими, израильтянами. Возвратитесь каждый в свой дом, потому что Я сделал, чтобы это произошло"". И они послушались слова Господа и разошлись по домам.
І збудував Єровоам Сихема в Єфремових гора́х, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.
Иеровоам укрепил город Сихем в горной стране Ефремовой и поселился в нём. Оттуда он пошёл в город Пенуил и укрепил его.
І сказав Єровоам у своєму серці: „Тепер ве́рнеться царство до Давидового дому!
И подумал Иеровоам: "Царство может опять перейти к дому Давида.
Якщо наро́д цей буде ходити до Єрусалиму, щоб прино́сити жертви в Господньому домі, то ве́рнеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, царя Юдиного. І вони заб'ють мене, та й ве́рнуться до Рехав'ама, царя Юдиного“.
Если народ будет продолжать ходить для жертвоприношения в храм Господа в Иерусалиме, то сердца их снова обратятся к государю своему, к Ровоаму, царю Иудейскому. Тогда они убьют меня".
І порадився цар, і зробив два золоті тельці́, і сказав до народу: „До́сить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, бо́ги твої, що вивели тебе з єгипетського кра́ю“.
И, посоветовавшись, царь сделал двух золотых тельцов и сказал народу: "Не нужно вам ходить в Иерусалим. Израиль, вот твои боги, которые вывели тебя из Египта".
І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.
Одного тельца он поставил в Вефиле, а другого в Дане.
І була́ та річ на гріх, бо народ ходив до одно́го з них аж до Дану.
Это был великий грех. Народ Израиля ходил в Вефиль и в Дан, чтобы поклоняться тельцам.
І зробив він жертівне́ місце на па́гірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.
Он также построил храмы на высотах, и выбрал священников из разных колен Израиля, даже если они не были левитами.
І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого дня місяця, подібне до свята, що в Юді, — і прино́сив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб прино́сити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків па́гірків, що поробив.
Иеровоам установил новый праздник в пятнадцатый день восьмого месяца, подобный тому празднику, какой был в Иудее, и приносил жертвы на алтаре. Он делал это в Вефиле, принося жертву тельцам, которых сделал. Он также выбрал священников в Вефиле служить на высотах, которые он устроил.
І прино́сив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого ви́мислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до же́ртівника, щоб покадити.
Так, царь Иеровоам выбрал израильтянам своё время для праздника. На пятнадцатый день восьмого месяца, месяца, который он произвольно назначил, он приносил жертвы и воскурял фимиам на алтаре, который построил в Вефиле.