Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І сказав тішб'я́нин Ілля́, з ґілеадських ме́шканців, до Ахава: „Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою́, — цими рока́ми не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!“
Илия из города Тишбе в Галааде сказал Ахаву: "Так же верно, как жив Господь, Бог Израиля, которому я служу, несколько лет не будет здесь ни росы, ни дождя. Дождь пойдёт только если я прикажу".
„Іди звідси, й обе́рнешся собі на схід, і сховаєшся при пото́ці Керіті, що навпроти Йорда́ну.
"Уйди отсюда, пойди на восток и спрячься у потока Хорафа, на востоке от реки Иордан.
І станеться, — будеш ти пити з пото́ку, а кру́кам наказав Я годувати тебе там“.
Ты будешь пить из потока, а воронам я приказал кормить тебя там".
І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Кері́ті, що навпроти Йорда́ну.
И сделал он так, как сказал ему Господь. Он пошёл к потоку Хорафа, на востоке от Иордана, и остался там.
А кру́ки прино́сили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса вве́чорі, а з пото́ку він пив.
Вороны приносили ему хлеб и мясо каждое утро и каждый вечер, а пил он из потока.
І сталося на кінці днів, і ви́сох поті́к, бо в краю́ не було дощу́.
Через некоторое время поток этот высох, потому что не было дождей.
„Устань, іди до Саре́пти сидо́нської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе“.
"Иди в Сарепту Сидонскую и оставайся там. Я велел вдове кормить там тебя".
І він устав та й пішов до Саре́пти. І прибу́в він до входу міста, аж ось там збирає дро́ва одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посу́дини, й я нап'ю́ся“.
И он пошёл в Сарепту. Когда он подошёл к городским воротам, он увидел женщину, которая собирала дрова. Илия сказал ей: "Не принесёшь ли ты мне немного воды в кувшине, чтобы я мог напиться?"
І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: „Візьми мені й шматок хліба в свою руку!“
Когда она пошла за водой, он крикнул ей вслед: "И принеси мне, пожалуйста, кусок хлеба".
А та відказала: „Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача́, а тільки повну при́горщу бо́рощна в дзбанку́ та трохи олії в горня́ті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду́, і пригото́влю це собі та синові своєму. І з'їмо́ ми, — та й помремо́“...
Она ответила: "Жив Господь, Бог твой! У меня нет хлеба, а только горсть муки в кадке и немного масла в кувшине. Я пришла сюда, чтобы собрать несколько поленьев, взять их домой и приготовить еду для себя и для моего сына. Мы съедим это, а потом умрём от голода".
І сказав до неї Ілля: „Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки споча́тку зроби мені з того малого калача́, і ви́несеш мені, а для себе та для сина свого зробиш по́тім.
И сказал ей Илия: "Не бойся. Пойди домой и сделай, как ты сказала. Но сначала испеки для меня пресную лепёшку из того, что у тебя есть, и принеси её мне, а потом сделай что-нибудь для себя и для своего сына.
Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзба́нок муки́ не скінчи́ться, і не забра́кне в горня́ті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на пове́рхню землі“.
Господь, Бог Израиля, говорит: "Мука в кадке и масло в кувшине не кончатся до того дня, когда Господь пошлёт дождь на землю"".
І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, —
Она ушла и сделала, как сказал ей Илия. И была еда для него, для неё и для всей её семьи на много дней.
„дзба́нок муки не скінчи́вся, і не забра́кло в горня́ті олїї“, за словом Господа, що говорив через Іллю́.
Мука в кадке не кончалась, и масло в кувшине не убывало, как и сказал Господь через Илию.
І сталося по тих приго́дах, — заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка́, аж духу не позосталося в ньому.
После этого заболел сын женщины, которая была хозяйкой дома. Ему становилось всё хуже и хуже, и в конце концов он перестал дышать.
І сказала вона до Іллі: „Що́ тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!“
И сказала женщина Илии: "Ты Божий человек. Можешь ли ты помочь мне? Или ты пришёл, чтобы напомнить мне грехи мои и убить моего сына?"
І сказав він до неї: „Дай мені сина свого́!“ І він узяв його з лоня її, і виніс його в го́рницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.
Илия сказал ей: "Дай мне твоего сына". Он взял его из её рук, отнёс в комнату наверху, где он жил, и положил мальчика на свою постель.
І кли́кнув він до Господа й сказав: „Господи, Боже мій, чи й цій удові́, що я в неї ме́шкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?“
Затем он помолился Господу: "О Господи, Бог мой, неужели ты и вдове, у которой я живу, причинишь зло, умертвив её сына?"
І витягся він тричі над дитиною, і кли́кав до Господа та казав: „Господи, Боже мій, нехай ве́рнеться душа цієї дитини в неї!“
Затем Илия трижды лёг на мальчика. Илия молился: "О Господи, Бог мой, верни жизнь мальчика в тело его!"
І вислухав Господь голоса Іллі, і верну́лася душа дитини в неї, — і вона ожила́...
И Господь услышал молитву Илии. Жизнь мальчика вернулась в него, и он ожил!
І взяв Ілля дити́ну, і зніс її з го́рниці додо́лу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: „Дивися, — твій син живий!“
Илия взял мальчика и свёл его вниз из своей верхней комнаты. Он отдал его матери и сказал: "Смотри, сын твой жив!"