Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: „Іди, покажися до Аха́ва, а Я дам дощ на поверхню землі“.
  • Спустя долгое время, на третьем году засухи , к Илии было слово Господа:
    — Иди и предстань перед Ахавом, и Я пошлю на землю дождь.
  • І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.
  • И Илия пошел, чтобы предстать перед Ахавом.
    В Самарии был страшный голод,
  • І покликав Ахав Овді́я, що був над домом, а Овді́й був дуже богобі́йний.
  • и Ахав призвал Авдия, распорядителя его дворца. (Авдий был верным почитателем Господа.
  • І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.
  • Когда Иезавель истребляла Господних пророков, Авдий взял сто пророков и спрятал их в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их пищей и водой.)
  • І сказав Ахав до Овдія: „Іди по кра́ю до всіх во́дних джере́л та до всіх потоків, — може зна́йдемо трави, і позоста́вимо при житті коня та мула, і не ви́губимо худоби“...
  • Ахав сказал Авдию:
    — Иди по стране ко всем источникам воды и рекам. Может быть, мы сможем найти траву, чтобы прокормить лошадей и мулов, и нам не придется их убивать.
  • І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овді́й пішов сам другою дорогою.
  • Они поделили между собой землю, которую собирались обойти, и Ахав пошел в одну сторону, а Авдий — в другую.
  • І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назу́стріч йому́. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: „Чи то ти, пане мій Іллє́?“
  • Когда Авдий был в пути, ему повстречался Илия. Авдий узнал его, поклонился до земли и сказал:
    — Ты ли это, мой господин Илия?
  • А той відказав йому: „Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!“
  • — Я, — ответил он. — Иди, скажи хозяину: «Илия здесь».
  • А він сказав: „Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?
  • — Чем я согрешил, — спросил Авдий, — что ты отдаешь твоего слугу в руки Ахава на казнь?
  • Як живий Господь, Бог твій, — немає наро́ду та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсяга́в те царство та той народ, що зна́йдуть тебе.
  • Верно, как и то, что жив Господь, твой Бог: нет ни такого народа, ни царства, куда мой господин не посылал бы искать тебя. И всякий раз, когда в том царстве или в народе говорили, что тебя там нет, он брал с них клятву, что они не смогли тебя отыскать.
  • А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!
  • А теперь ты говоришь: «Пойди, скажи хозяину, что Илия здесь».
  • І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.
  • Я уйду от тебя, а Дух Господень унесет тебя, не знаю куда. Я приду и скажу Ахаву, он тебя не найдет и убьет меня. А я, твой слуга, чту Господа с юности.
  • Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?
  • Разве моему господину не рассказывали, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господа? Я спрятал сто пророков Господа в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их пищей и водой.
  • А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“
  • А теперь ты говоришь мне пойти к моему хозяину и сказать: «Илия здесь». Да он меня убьет!
  • Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“
  • Илия сказал:
    — Верно, как и то, что жив Господь Сил,101 я непременно предстану сегодня перед Ахавом.
  • I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.
  • Авдий отправился навстречу Ахаву и все рассказал ему. Тогда Ахав пошел навстречу Илии.
  • І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“
  • Увидев Илию, он сказал ему:
    — Это ты навел беду на Израиль?
  • А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.
  • — Не я навел беду на Израиль, — ответил Илия, — а ты и дом твоего отца. Вы оставили повеления Господа и пошли за Баалами.
  • А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.
  • Пошли же людей и собери народ со всего Израиля ко мне на гору Кармил. Приведи четыреста пятьдесят пророков Баала и четыреста пророков Ашеры, которые едят со стола Иезавели.
  • І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.
  • Ахав послал известить всех израильтян и собрал пророков на гору Кармил.
  • І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.
  • Илия вышел к народу и сказал:
    — Сколько еще вы будете пытаться усидеть на двух стульях? Если Господь — это Бог, идите за Ним, а если Баал, то идите за ним.
    Народ не отвечал ему ни слова.
  • І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.
  • Тогда Илия сказал им:
    — Из Господних пророков остался я один, а у Баала пророков четыреста пятьдесят человек.
  • І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.
  • Пусть нам приведут двух быков. Затем пусть они выберут себе одного, разрежут его на куски и положат на дрова, но не поджигают их. Я подготовлю другого быка, положу его на дрова, но не подожгу их.
  • І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Вог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“
  • И тогда вы призовете имя вашего бога, а я призову имя Господа. Бог, Который ответит огнем, — и есть истинный Бог.
    И весь народ сказал:
    — То, что ты говоришь, хорошо.
  • І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.
  • Илия сказал пророкам Баала:
    — Выберите одного из двух быков и приготовьте его первыми, раз вас так много. Призывайте имя своего бога, но не зажигайте огня.
  • І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.
  • Они взяли быка, которого им дали, и подготовили его. Они призывали имя Баала с утра до полудня.
    — Баал, ответь нам! — кричали они.
    Но отклика не было, никто не отвечал. Они скакали вокруг сделанного ими жертвенника.
  • І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“
  • В полдень Илия начал насмехаться над ними.
    — Кричите громче! — говорил он. — Он же бог! Наверное, он задумался, занят или путешествует. А может быть, он спит, и его нужно разбудить.
  • І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.
  • Они кричали громче и, по своему обычаю, резали себя мечами и копьями, пока не полилась кровь.
  • І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...
  • Миновал полдень, а они продолжали неистовствовать до времени вечернего жертвоприношения.102 Но ни отклика, ни ответа, ни отзыва не было.
  • І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.
  • Тогда Илия сказал народу:
    — Подойдите ко мне.
    Они подошли к нему, и он восстановил разрушенный жертвенник Господа.
  • І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“
  • Илия взял двенадцать камней — по числу родов, произошедших от Иакова, к которому было обращено слово Господа: «Твое имя будет Израиль».
  • і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.
  • Из этих камней он сложил жертвенник во имя Господа и выкопал вокруг него ров в две саты103 зерна.
  • І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.
  • Он разложил дрова, разрезал быка на части и положил его на дрова.
  • І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.
  • Затем он сказал:
    — Наполните четыре больших кувшина водой и вылейте ее на жертву всесожжения и на дрова.
    — Повторите, — сказал он. И они повторили.
    — Сделайте это в третий раз, — сказал он. И они сделали это в третий раз.
  • І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.
  • Вода лилась вокруг жертвенника и даже наполнила ров.
  • І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.
  • Когда пришло время жертвоприношения, пророк Илия подошел и сказал:
    — Господи, Боже Авраама, Исаака и Израиля, пусть откроется сегодня, что Ты — Бог в Израиле, а я — Твой слуга и совершил все это по Твоему слову!
  • Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“
  • Ответь мне, Господи, ответь мне, чтобы этот народ узнал, что Ты, Господи, Бог и что Ты вновь обращаешь их сердца.
  • І спав Господній огонь, та й поже́р цілопа́лення, і дро́ва, і камі́ння, і по́рох, і ви́лизав воду, що в рові.
  • Тогда сошел огонь Господень и пожрал жертву всесожжения, дрова, камни и почву и поглотил воду во рву.
  • І побачили це всі люди, та й попа́дали на обличчя свої й говорили: „Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!“
  • Увидев это, весь народ пал ниц и закричал:
    — Господь есть Бог! Господь есть Бог!
  • І сказав до них Ілля: „Схопі́ть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече́ з них!“ І похапа́ли їх, а Ілля звів їх до потоку Кішо́н, та й порізав їх...
  • А Илия приказал им:
    — Схватите пророков Баала! Смотрите, чтобы ни один не скрылся!
    Они схватили их, а Илия отвел их к реке Кишону и там перебил.104
  • І сказав Ілля до Ахава: „Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу́“.
  • Илия сказал Ахаву:
    — Иди, ешь и пей, потому что вот он, шум ливня.
  • І пішов Ахав, щоб їсти та нити, а Ілля зійшов на верхі́в'я Карме́лу, і нахили́вся до землі, і поклав обличчя своє між свої колі́на.
  • И Ахав пошел есть и пить, а Илия поднялся на вершину Кармила, где склонился до земли и положил свое лицо между колен.
  • І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“
  • — Пойди, посмотри в сторону моря, — сказал он слуге.
    Тот пошел и посмотрел.
    — Ничего нет, — сказал он.
    Семь раз Илия говорил: «Иди снова».
  • І сталося сьомого разу, і він сказав: „Ось мала хмара, немов долоня лю́дська, підійма́ється з моря“. А він сказав: „Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ“.
  • На седьмой раз слуга сказал:
    — С моря поднимается облако, размером не больше ладони.
    Илия сказал:
    — Пойди и скажи Ахаву: «Запрягай колесницу и поезжай, чтобы тебя не застал дождь».
  • І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.
  • Тем временем небо потемнело от облаков, поднялся ветер, начался сильный ливень, и Ахав поехал в Изреель.
  • А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.
  • А на Илию сошла Господня сила, и, заправив плащ под пояс, он бежал всю дорогу до Изрееля перед Ахавом.

  • ← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025