Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

Переклад Огієнка

Cовременный перевод WBTC

  • І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: „Іди, покажися до Аха́ва, а Я дам дощ на поверхню землі“.
  • На третий год, когда не было дождя, Господь сказал Илии: "Пойди и встреться с царём Ахавом, и Я скоро пошлю дождь".
  • І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.
  • И Илия пошёл встретиться с Ахавом. В то время в Самарии был сильный голод.
  • І покликав Ахав Овді́я, що був над домом, а Овді́й був дуже богобі́йний.
  • Ахав позвал Авдия, начальника царского дворца. (Авдий был человеком, искренне верующим в Господа.
  • І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.
  • Когда Иезавель истребляла пророков Господних, Авдий взял сто пророков, спрятал их в двух пещерах, по пятидесяти в каждой, и снабжал их едой и водой. )
  • І сказав Ахав до Овдія: „Іди по кра́ю до всіх во́дних джере́л та до всіх потоків, — може зна́йдемо трави, і позоста́вимо при житті коня та мула, і не ви́губимо худоби“...
  • Ахав сказал Авдию: "Пойдём по земле ко всем источникам и ко всем потокам. Может быть, мы сможем найти немного травы, чтобы прокормить лошадей и мулов, чтобы нам не пришлось убивать наших животных".
  • І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овді́й пішов сам другою дорогою.
  • Каждый из них выбрал часть страны, куда они должны были пойти искать воду. Ахав пошёл в одну сторону, а Авдий пошёл в другую.
  • І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назу́стріч йому́. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: „Чи то ти, пане мій Іллє́?“
  • Когда Авдий шёл по дороге, он встретил Илию. Авдий узнал его, поклонился ему до земли и сказал: "Ты ли это, господин мой Илия?"
  • А той відказав йому: „Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!“
  • Илия ответил: "Да, это я. Пойди и скажи твоему господину: "Илия здесь"".
  • А він сказав: „Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?
  • Авдий спросил: "Если я скажу Ахаву, что знаю, где ты, то он убьёт меня. Я не сделал тебе ничего плохого! Почему ты хочешь, чтобы я погиб?
  • Як живий Господь, Бог твій, — немає наро́ду та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсяга́в те царство та той народ, що зна́йдуть тебе.
  • Так же верно, как жив Господь, Бог твой, нет ни одного народа, ни царства, куда бы ни посылал господин мой искать тебя. И когда ему говорили, что тебя нет, он брал клятву с того народа или царства в том, что они не могут тебя найти.
  • А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!
  • А ты теперь посылаешь меня к моему господину сказать: "Илия здесь".
  • І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.
  • Если я пойду и скажу Ахаву, что ты здесь, то Господь может унести тебя куда-нибудь в другое место. Царь Ахав придёт сюда и, не найдя тебя, убьёт меня. А я с юных лет поклоняюсь Господу.
  • Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?
  • Разве ты не слышал, господин мой, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господа? Я спрятал сто пророков Господа в двух пещерах, по пятидесяти в каждой, и снабжал их едой и водой.
  • А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“
  • А теперь ты посылаешь меня к моему господину сказать: "Илия здесь". Он убьёт меня!"
  • Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“
  • Илия сказал: "Так же верно, как то, что жив Господь Всемогущий, Которому я служу, я предстану сегодня перед Ахавом".
  • I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.
  • Авдий пошёл навстречу Ахаву и сказал ему, где находится Илия. И Ахав пошёл навстречу Илии.
  • І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“
  • Когда Ахав увидел Илию, он сказал ему: "Ты ли это? Ты — человек, который навлёк беду на Израиль!"
  • А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.
  • Илия ответил: "Не я навлёк беду на Израиль, а ты и семья отца твоего. Вы перестали подчиняться приказаниям Господа и стали следовать Ваалам.
  • А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.
  • Теперь собери ко мне весь Израиль на гору Кармил. И приведи четыреста пятьдесят пророков Ваала и четыреста пророков Ашеры, которых поддерживает Иезавель".
  • І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.
  • И созвал Ахав весь Израиль и собрал всех пророков на гору Кармил.
  • І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.
  • Илия вышел перед всем народом и сказал: "Когда же вы, люди, решите, за кем вам следовать? Если Господь — истинный Бог, то следуйте Ему. А если Ваал — истинный Бог, то следуйте ему". Но народ ничего ему не ответил.
  • І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.
  • Тогда Илия сказал им: "Я один остался из пророков Господа, а у Ваала — четыреста пятьдесят пророков.
  • І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.
  • Дайте нам двух быков. Пусть они выберут себе одного быка, пусть рассекут его и положат на дрова, но не поджигают. Я приготовлю другого быка и положу на дрова, но не подожгу.
  • І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Вог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“
  • Тогда вы помолитесь вашему богу, а я помолюсь Господу. Тот бог, который ответит на молитву и пошлёт огонь на дрова, и есть истинный Бог". И весь народ сказал: "Хорошо".
  • І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.
  • Илия сказал пророкам Ваала: "Вас много, поэтому сначала вы выберите себе одного быка и приготовьте его. Молитесь своему богу, но огня не подкладывайте".
  • І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.
  • Они взяли быка, которого им дали, и приготовили его. И молились они Ваалу с утра до полудня. Они кричали: "О Ваал, ответь нам!" Но не было ни звука, ни ответа. И плясали они вокруг алтаря, который построили. (Но огонь не зажёгся. )
  • І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“
  • В полдень Илия стал смеяться над ними, говоря: "Кричите громче! Конечно же, Ваал — бог! Может быть, он занят, или пошёл по своим делам, или в дороге. Может быть, он спит, и его нужно разбудить".
  • І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.
  • И стали они кричать громче, и резали себя по своему обычаю мечами и копьями, пока не полилась кровь.
  • І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...
  • Прошёл полдень, а они всё ещё бесновались до самого времени вечернего жертвоприношения. Но не было ни звука, никто им не ответил, и никто их не услышал.
  • І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.
  • Тогда Илия сказал всему народу: "Подойдите ко мне". Они подошли к нему. Алтарь Господа там был разрушен, и Илия восстановил его.
  • І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“
  • Илия взял двенадцать камней — по числу колен, происшедших от Иакова, которому Господь сказал: "Имя твоё будет — Израиль".
  • і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.
  • Из камней он построил алтарь в честь Господа, а вокруг алтаря сделал ров вместимостью в две саты зёрен.
  • І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.
  • Он разложил дрова, рассёк быка и положил его на дрова.
  • І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.
  • И сказал: "Наполните четыре больших ведра водой и вылейте воду на жертву и на дрова". Потом он сказал: "Повторите". И они повторили. Потом он сказал: "Сделайте это и в третий раз". И они сделали это в третий раз.
  • І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.
  • Вода стекла по алтарю и заполнила ров.
  • І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.
  • Было время вечернего жертвоприношения. Пророк Илия подошёл к алтарю и сказал: "О Господи, Бог Авраама, Исаака и Иакова, я прошу Тебя, докажи сейчас, что Ты — Бог Израиля. И докажи, что я раб Твой и что Ты приказал мне сделать всё это.
  • Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“
  • Господи, ответь молитве моей, чтобы люди узнали, что Ты, Господи, — Бог. Тогда люди будут знать, что Ты снова возвращаешь их к себе".
  • І спав Господній огонь, та й поже́р цілопа́лення, і дро́ва, і камі́ння, і по́рох, і ви́лизав воду, що в рові.
  • И ниспослал Господь огонь. Огонь сжёг жертву, дрова, камни и землю вокруг алтаря. Он также высушил всю воду во рву.
  • І побачили це всі люди, та й попа́дали на обличчя свої й говорили: „Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!“
  • Когда люди увидели всё это, они упали наземь и сказали: "Господь есть Бог! Господь есть Бог!"
  • І сказав до них Ілля: „Схопі́ть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече́ з них!“ І похапа́ли їх, а Ілля звів їх до потоку Кішо́н, та й порізав їх...
  • Тогда Илия сказал им: "Схватите пророков Ваала! Не дайте ни одному из них скрыться!" И люди схватили их. Затем Илия отвёл их к потоку Киссону и убил их там.
  • І сказав Ілля до Ахава: „Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу́“.
  • И сказал Илия царю Ахаву: "Пойди, ешь и пей. Приближается большой дождь".
  • І пішов Ахав, щоб їсти та нити, а Ілля зійшов на верхі́в'я Карме́лу, і нахили́вся до землі, і поклав обличчя своє між свої колі́на.
  • И пошёл Ахав есть и пить. Илия же поднялся на вершину горы Кармил, наклонился к земле и положил голову между колен.
  • І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“
  • Затем он сказал своему слуге: "Пойди и посмотри в сторону моря". Слуга пошёл, посмотрел и сказал: "Я ничего не вижу". Илия послал его посмотреть ещё раз. Так было семь раз.
  • І сталося сьомого разу, і він сказав: „Ось мала хмара, немов долоня лю́дська, підійма́ється з моря“. А він сказав: „Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ“.
  • На седьмой раз слуга вернулся и сказал: "Я вижу маленькое облако, величиной в ладонь человеческую. Оно поднимается от моря". Илия сказал слуге: "Иди к царю Ахаву и скажи ему: "Запрягай свою колесницу и поезжай домой. Если ты не уедешь сейчас, дождь остановит тебя"".
  • І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.
  • Между тем небо покрылось тёмными тучами. Подул ветер, и полил сильный дождь. Ахав сел в свою колесницу и отправился обратно в Изреель.
  • А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.
  • Сила Господа сошла на Илию. Илия подвязал одежду свою, чтобы легче было бежать, и бежал перед царём Ахавом всю дорогу до Изрееля.

  • ← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025