Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А Аха́в доніс Єзаве́лі все, що́ зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мече́м.
Царь Ахав рассказал Иезавели обо всём, что сделал Илия, и о том, что он убил мечом всех пророков.
І послала Єзаве́ль посланця́ до Іллі, говорячи: „Отак нехай зро́блять мені бо́ги, і так нехай додадуть, якщо цього ча́су взавтра я не зроблю́ душі твоїй, як зро́блено душі кожного з них!“
И отправила Иезавель посланца к Илии сказать: "Я обещаю, что завтра к этому времени я убью тебя, как ты убил этих пророков. Если я не сделаю этого, тогда пусть боги накажут меня".
І побачив він це, і встав та й пішов, боячи́сь за душу свою́. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хло́пця.
Когда Илия услышал об этом, он очень испугался и убежал, чтобы спасти свою жизнь. Он пришёл в Вирсавию Иудейскую и оставил там своего слугу, которого взял с собой.
А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівце́м, і зажадав собі смерти, і сказав: „До́сить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батькі́в своїх!“
А сам целый день шёл по пустыне. Он сел под кустом и стал просить себе смерти. Он сказал: "Довольно мне, Господи! Возьми жизнь мою. Я не лучше предков моих".
І поклався він, і заснув під одним ялівце́м. Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: „Устань та попоїж!“
Затем он лёг под деревом и уснул. И коснулся Ангел его и сказал: "Встань, поешь!"
І глянув він, аж ось у його голова́х кала́ч, спечений на вугіллі, та дзба́нок води. І він їв та пив, і зно́ву поклався.
Илия огляделся и увидел у изголовья лепёшку, выпеченную на углях, и кувшин воды. Он поел и попил, а затем снова лёг и заснул.
І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: „Устань, попоїж, бо дорога тяжка́ перед тобою“.
Позже Ангел Господень снова пришёл к нему, коснулся его и сказал: "Встань, поешь, иначе у тебя не будет сил для дальней дороги".
І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкрі́плений тією їжею, сорок день та сорок ноче́й аж до Божої гори Хори́в.
Он встал, поел и напился, и, подкрепившись той пищей, шёл сорок дней и ночей до Божьей горы Хорива.
І прибу́в він туди до печери, і переночува́в там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він йому: „Чого́ ти тут, Іллє́?“
Там Илия вошёл в пещеру и провёл в ней ночь. Затем было к нему слово Господа. Господь сказал ему: "Почему ты здесь, Илия?"
А той відказав: „Я був дуже горливий для Господа, Бога Савао́та, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбива́ли же́ртівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мече́м, — і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її“.
Илия ответил: "Господи, Бог Всемогущий, я всегда служил Тебе. Но израильтяне отказались от Твоего завета, разрушили Твои алтари и убили Твоих пророков. Я — единственный пророк, оставшийся в живых. А сейчас они пытаются убить и меня тоже!"
А Він відказав: „Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось перехо́дитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцни́й, що зриває го́ри та скелі лама́є. Та не в вітрі Господь. А по вітрі — трус землі, та не в трусі Господь.
И сказал Господь Илии: "Выйди и стань на горе перед лицом Господа. Господь пройдёт мимо тебя". Затем подул сильный ветер, разрушающий горы и сокрушающий скалы перед Господом. Но Господа не было в ветре! После ветра было землетрясение. Но Господа не было в землетрясении.
А по трусі огонь, — і не в огні Господь. А по огні — тихий ла́гідний голос“.
После землетрясения был огонь. Но Господа не было в огне. После огня был тихий, нежный звук.
І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плаще́м своїм, та й ви́йшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, шо говорив: „Чого́ ти тут, Іллє́?“
Когда Илия услышал этот звук, он закрыл лицо своё плащом, вышел и встал у входа в пещеру. Затем голос сказал ему: "Илия, почему ты здесь?"
А він відказав: „Я був дуже горливий для Господа, Бога Савао́та, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали же́ртівники твої, а пророків Твоїх повбивали мече́м, — і позоста́вся я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її“.
Илия ответил: "О Господи, Бог Всемогущий, я всегда усердно служил Тебе. Но израильтяне нарушили Твой завет, разрушили Твои алтари и убили Твоих пророков. Я — единственный пророк, оставшийся в живых. А сейчас они пытаются убить и меня тоже".
І сказав до нього Господь: „Іди, вернися на свою доро́гу на Дамаську пустиню. І при́йдеш, і пома́жеш Хазаїла на царя над Сирією.
И сказал ему Господь: "Пойди обратно по той дороге, по которой ты пришёл, в пустыню вокруг Дамаска. Войди в Дамаск и помажь Азаила на царство в Сирии.
А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисе́я, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість се́бе.
Затем помажь Ииуя, сына Намессиина, стать царём над Израилем. Затем помажь Елисея, сына Сафата, из Авел-Мехолы. Он будет пророком вместо тебя.
І станеться, — хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисе́й.
Азаил убьёт много людей. Тех, кто спасётся от меча Азаила, убьёт Ииуй. А тех, кто спасётся от меча Ииуя, убьёт Елисей.
А в Ізраїлі Я позоста́вив сім тисяч, — усі коліна, що не схиля́лися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його“.
Но даже после этого в Израиле останется семь тысяч человек. Их колени не преклонялись перед Ваалом, и они никогда не целовали его идолов".
І пішов він ізві́дти, і знайшов Єлисе́я, Шафатового сина, а він оре́. Дванадцять за́прягів перед ним, а він при дванадцятому. І підійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща́.
И ушёл Илия оттуда и нашёл Елисея, сына Сафата. Он вспахивал двенадцать акров земли. Елисей распахивал двенадцатый, когда пришёл Илия. Илия подошёл к нему и протянул ему свой плащ.
І позоставив той волів, та й побіг за Іллею й сказав: „Нехай поцілую я батька свого́ та свою матір, — та й піду́ за тобою!“ А той відказав йому: „Іди, але вернися, бо що́ я зробив тобі?“
Елисей сразу оставил своих волов и побежал за Илией. Елисей сказал: "Позволь мне поцеловать мать мою и отца моего на прощание. Потом я пойду за тобой". Илия ответил: "Хорошо, иди. Я не остановлю тебя".
І вернувся він від нього, і взяв за́пряга волів та й прині́с його в жертву, а я́рмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли. І він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.
Елисей ушёл и зарезал пару волов. Он сжёг плуг и сварил мясо. Затем он раздал его людям, и они съели его. После этого Елисей пошёл за Илией и стал его помощником.