Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І набли́зилися Давидові дні до смерти, і він наказав своєму синові Соломонові, говорячи:
Когда приблизилось время умереть Давиду, он сказал своему сыну Соломону:
„Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцни́й та станеш мужем.
"Я скоро умру, как умирают все люди на земле. Ты же расти сильным и становись мужчиной.
І будеш ти стерегти́ нака́зи Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти́ постанови Його, заповіді Його, та устави Його й сві́дчення Його, як писано в Мойсеєвім Зако́ні, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди зве́рнешся,
Храни заветы Господа, Бога твоего. Соблюдай Его уставы и заповеди, Его постановления и решения, как написано в законе Моисеевом. Тогда ты будешь удачлив во всём, что бы ты ни делал, и везде, куда бы ты ни пошёл.
щоб ви́повнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу ніко́му від тебе на троні Ізраїлевім!
И тогда Господь исполнит обещание, которое Он дал мне. Господь сказал: "Если твои потомки от всего своего сердца и от всей души своей будут следить за тем, как они живут, тогда царём Израиля всегда будет мужчина из твоей семьи"".
А також ти знаєш, що́ зробив мені Йоа́в, син Церуїн, що́ зробив він двом провідника́м Ізраїлевих військ, — Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і попля́мив воєнною кров'ю свого пояса, що на сте́гнах його, та санда́лі свої, що на нога́х його.
И ещё Давид сказал:"Ты помнишь, что сделал мне Иоав, сын Саруи?Он убил двух командиров израильского войска. Он убил Авенира, сына Нира, и Амессая, сына Иефера. Он убил их и пролил их кровь в мирное время, и кровью их обагрил ремень на своей талии и обувь на своих ногах.
І ти зро́биш за своєю мудрістю, і не даси зни́зитися сивині́ його мирно до шео́лу.
Но теперь ты царь. Ты должен наказать его, поступив с ним мудро. Но не дай ему умереть мирно от старости!
А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до ме́не, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом.
Окажи милость сыновьям Верзеллия Галаадитянина. Позволь им быть твоими друзьями и есть за твоим столом. Они были со мной, когда я бежал от твоего брата Авессалома.
А ось з тобою Шім'ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму. А він прокля́в був мене гострим прокля́ттям того дня, коли я йшов до Маханаїму. Та він прийшов до Йорда́ну стрі́нути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб'ю тебе мечем!
И помни, есть ещё у тебя Семей, сын Геры Вениамитянина из Бахурима, который выкрикивал мне страшные проклятия в тот день, когда я бежал в Маханаим. Когда он вышел навстречу мне у Иордана, я поклялся Господом, что не убью его.
А тепер не прощай йому́, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що́ зробити йому, — і ти сивину́ його зведе́ш у крові до шео́лу“.
Но сейчас не оставь его безнаказанным. Ты человек мудрый и знаешь, что тебе с ним сделать, не дай и ему умереть от старости".
І спочив Давид з батьками своїми, і був похо́ваний у Давидовім Місті.
Затем Давид умер. Он был погребён в городе Давида.
А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки.
Давид царствовал над Израилем сорок лет. Он царствовал семь лет в Хевроне и тридцать три года в Иерусалиме.
І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царюва́ння було дуже міцне́.
Соломон сел на престол отца своего Давида, и никто не сомневался, что он — царь.
І прийшов Адо́нія, син Гаґґітин, до Вірсавії, Соломонової матері, а вона сказала: „Чи при́хід твій — з миром?“ І він відказав: „З миром“.
И пришёл Адония, сын Аггифы, к Вирсавии, матери Соломона. Вирсавия спросила его: "С миром ли пришёл ты?"И он ответил: "С миром.
І сказав: „Справа в мене до те́бе“. А вона відказала: „Говори!“
Мне нужно сказать тебе что-то". Она сказала: "Говори".
І він сказав: „Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і доста́лось моєму братові, бо від Господа це сталось йому.
И он сказал: "Ты знаешь, что одно время царство принадлежало мне и весь Израиль считал меня своим царём. Но всё изменилось. Сейчас мой брат — царь. Господь выбрал его царём.
А тепер одне бажа́ння жадаю я від тебе: Не відмовляй мені!“ А вона сказала йому: „Говори!“
И теперь у меня есть одна просьба, не откажи мне". Вирсавия спросила: "Чего ты хочешь?"
І він сказав: „Скажи цареві Соломонові, — бо він не відмовить тобі, — щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку“.
И сказал он:"Я знаю, что царь Соломон сделает всё, что ты попросишь его. Прошу тебя, скажи ему, чтобы он позволил мне жениться на Ависаге Сунамитянке".
І сказала Вірсавія: „Добре, — я скажу́ про тебе царе́ві“.
Вирсавия ответила: "Хорошо, я поговорю с царём о тебе".
І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по прави́ці його.
Она пошла к царю Соломону сказать ему об Адонии. Царь встал перед ней, поклонился ей, сел на трон и велел, чтобы принесли другой трон и для его матери, и она села по правую руку от него.
І сказала вона: „Одне мале жада́ння бажаю я від тебе, — не відмов мені“. І сказав їй цар: „Жадай, мати моя, бо я не відмо́влю тобі“.
Вирсавия сказала ему: "У меня есть к тебе небольшая просьба. Не откажи мне". Царь ответил: "Ты можешь просить о чём хочешь, мать моя. Я не откажу тебе".
І сказала вона: „Нехай шунаммітка Авішаґ буде да́на братові твоєму Адонії за жінку“.
И Вирсавия сказала:"Позволь твоему брату Адонии жениться на Ависаге Сунамитянке".
І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: „І на́що ти про́сиш шунаммітку Авішаґ для Адонії? Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, ста́рший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина“!
Царь Соломон ответил матери:"Почему ты просишь меня отдать Ависагу Сунамитянку Адонии?Почему ты также не просишь меня позволить ему быть царём?Ведь он мой старший брат. И священник Авиафар, и Иоав, сын Саруи, поддержат его!"
І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: „Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово...
Царь Соломон поклялся Господом, сказав:"Пусть Бог накажет меня, если я не заставлю Адонию заплатить за это. Это будет стоить ему жизни!
А тепер, — як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, — сьогодні буде вбитий Адо́нія!“
Господь сделал меня царём над Израилем. Он дал мне трон отца моего Давида. Он сдержал слово Своё и дал царство мне и моей семье. Так же верно, как жив Господь, я клянусь, что Адония умрёт сегодня!"
І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, — і він ура́зив його, і той помер...
И царь Соломон дал приказание Ванее, сыну Иодая. Ванея пошёл и убил Адонию.
А священикові Евіятарові цар сказав: „Іди до Анатоту на поля́ свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько“.
Затем царь Соломон сказал священнику Авиафару:"Я должен тебя убить, но я позволю тебе вернуться в Анафоф на свои поля. Я не убью тебя сейчас, ибо ты помогал нести ковчег Господа, когда шёл с отцом моим Давидом, и терпел всё, что терпел мой отец".
І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб ви́повнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло́ на дім Іліїв.
Соломон сказал Авиафару, что он не может больше быть священником Господа. Так исполнилось слово Господа, которое сказал Он о священнике Илии и его семье в Силоме. (Авиафар был из семьи Илии. )
А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопи́вся за роги же́ртівника...
Иоав услышал об этом и очень испугался. Он поддерживал Адонию, а не Авессалома. Иоав убежал в шатёр Господа и ухватился за роги алтаря.
І доне́сено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: „Іди, — урази́ його!“
Царю Соломону донесли, что Иоав убежал в скинию Господа к алтарю. И Соломон послал Ванею, сына Иодаева, сказав ему: "Пойди и убей его!"
І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: „Так сказав цар: Вийди!“ А той відказав: „Ні, я тут помру!“ І передав Беная цареві це слово, говорячи: „Так сказав Йоав, і так відповів мені“.
Ванея пришёл в шатёр Господаи сказал Иоаву: "Царь говорит: "Выходи!""Но Иоав ответил: "Нет, я умру здесь". Ванея вернулся к царю и передал ему слова Иоава.
І сказав йому цар: „Зроби, як я говорив, і врази́ його. І поховаєш його, і зді́ймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька.
Тогда царь приказал Ванее: "Сделай, как он сказал. Убей его там и похорони. Тогда моя семья и я будем свободны от вины Иоава, ибо Иоав убил невинных людей.
І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він ура́зив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мече́м, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника́ Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника́ Юдиного війська.
Без ведома отца моего Давида он напал и убил двух людей, которые были намного лучше и честнее его. Это были Авенир, сын Нира, израильский военачальник, и Амессай, сын Иефера, иудейский военачальник. Господь накажет Иоава за этих людей, которых он убил.
І нехай зве́рнеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки“.
Пусть вина за их смерть будет лежать на Иоаве и на семье его навеки. А Давиду, его потомству, его дому и его трону Бог принесёт навеки мир!"
І пішов Беная, Єгоядин син, і вра́зив його, та й убив його. І був він похо́ваний у своїм домі в пустині.
Ванея, сын Иодаев, пошёл и убил Иоава. И был он похоронен возле дома своего в пустыне.
А цар, замість нього, настанови́в над ві́йськом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара.
Царь Соломон поставил Ванею, сына Иодая, начальником над войском вместо Иоава. А Садока царь поставил священником вместо Авиафара.
І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: „Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не ви́йдеш звідти ані сюди, ані туди.
Затем царь позвал к себе Семея и сказал ему: "Построй себе дом в Иерусалиме, живи здесь и никуда не выходи из города.
І буде того дня, як ти ви́йдеш і пере́йдеш поток Кедро́н, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй!“
Если ты уйдёшь из города и перейдёшь поток Кедров, то будешь убит, и это будет твоя собственная вина".
І сказав Шім'ї до царя: „Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій'.“ І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів.
Семей ответил царю:"Хорошо, господин мой царь, я подчинюсь тебе". И жил Семей в Иерусалиме долгое время.
І сталося в кінці трьох років, і втекли́ двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І доне́сли Шім'ї, говорячи: „Ось раби́ твої в Ґаті!“
Но через три года двое рабов Семея убежали к Анхусу, сыну Маахи, царю Гефскому. Семею сказали, что рабы его в Гефе.
І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату.
Семей оседлал своего осла и отправился в Геф к Анхусу искать своих рабов. Он нашёл рабов и привёл их назад домой.
А Соломонові доне́сено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся.
Но Соломону донесли, что Семей уходил из Иерусалима в Геф и возвратился.
І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: „Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти ви́йдеш і пі́деш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув.
Тогда царь позвал Семеяи сказал ему: "Я клялся Господом, что ты умрёшь, если выйдешь из Иерусалима. Я предупреждал тебя, что, если ты уйдёшь куда-нибудь, ты сам будешь виноват в своей смерти. Тогда ты сказал мне: "Хорошо. Я подчинюсь".
І чому́ ти не додержувався Господньої прися́ги та нака́за, що я наказав був тобі?“
Почему же ты нарушил своё обещаниеи не подчинился моему приказанию?
І сказав цар до Шім'ї: „Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову.
Ты знаешь всё зло, которое ты причинил моему отцу Давиду. И теперь Господь накажет тебя за всё это зло.
А цар Соломон — благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки“.
А меня Господь благословит. Он сделает царство Давида непоколебимым во веки".