Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А Бен-Гада́д, цар сирі́йский, зібрав усе своє ві́йсько та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесни́ці. І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї.
Венадад, царь Сирийский, собрал всё своё войско. С ним было тридцать два царя со своими лошадьми и колесницами. Они напали на Самарию и воевали против неё.
І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста,
Царь отправил послов в город к Ахаву, царю Израильскому,
та й сказав йому: „Так сказав Бен-Гада́д: Срібло твоє та золото твоє — моє воно, а жінки́ твої та сини́ твої, ці найліпші, — мої вони“!
сказать: "Так говорит Венадад: "Ты должен отдать мне своё золото и серебро. Ты должен также отдать мне твоих лучших жён и детей"".
І відповів Ізраїлів цар та й сказав: „Буде за словом твоїм, пане мій ца́рю! Твій я та все, що моє!“
И ответил царь Израильский: "О господин мой царь, я согласен, что я и всё, что у меня есть, принадлежит тебе".
І знову верну́лися ті посли та й сказали: „Так сказав Бен-Гада́д, говорячи: Я посилав до те́бе, говорячи: Ти даси мені срібло своє, і золото своє, і жіно́к своїх, і синів своїх.
Затем послы снова вернулись к Ахаву и сказали: "Так говорит Венадад: "Я говорил тебе раньше, что ты должен отдать мне всё твоё серебро и золото, и жён твоих, и детей твоих.
А взавтра цього ча́су пошлю́ я своїх рабів до тебе, і вони перешука́ють дім твій та доми твоїх рабі́в. І станеться, — на все, що сподо́бається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть“.
Завтра к этому времени я пошлю к тебе своих слуг, чтобы они осмотрели твой дом и дом твоих слуг. Ты должен отдать им все свои драгоценности, и они унесут их ко мне"".
І скликав Ізраїлів цар усіх старши́х Кра́ю та й сказав: „Дові́дайтеся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жіно́к моїх, і по синів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, — і я йому не відмовив“.
Тогда царь Израильский созвал всех старейшин страны и сказал им: "Смотрите, Венадад ищет беды. Сначала он сказал, что я должен отдать ему моих жён и детей, моё серебро и золото, и я не отказал ему. А теперь он хочет забрать всё".
І сказали до нього всі старші́ та ввесь народ: „Не слухай, і не пого́джуйся!“
Но старейшины и все люди сказали ему: "Не слушай его и не соглашайся".
І сказав він до послів Бен-Гадада: „Скажіть моєму панові цареві: Усе, про що́ посилав ти до свого раба напоча́тку, я зроблю́, а цієї речі зробити не мо́жу“. І пішли посли, і відне́сли йому відповідь.
И сказал он послам Венадада: "Скажите господину своему царю, что я сделаю всё, о чём он говорил мне в первый раз. Но я не могу подчиниться второму требованию". Послы принесли ответ царю Венададу,
І послав до нього Бен-Гада́д та й сказав: „Нехай так зро́блять мені бо́ги, і нехай так додаду́ть, якщо самарійського по́роху вистачить по жмені всьому народо́ві, що стоїть при мені!“
а Венадад послал их обратно сказать: "Я полностью уничтожу Самарию. Я обещаю, что ничего не останется от города! Не останется даже по горсти праха самарийского для каждого из моих людей. Пусть боги уничтожат меня, если я не сделаю этого!"
І відповів Ізраїлів цар та й сказав: „Кажіть: Хай не хва́литься той, хто меча припина́є, а той, хто розв'я́зує“!
Тогда царь Израильский ответил: "Скажите Венададу: "Тот, кто вооружается, пусть не хвалится, как тот, кто разоружается"".
І сталося, як почув він цю відповідь, — а він пив, він та царі в ша́трах, — то сказав до своїх рабів: „Пустіть тарани́!“ І вони пустили тарани́, на місто.
Царь Венадад услышал это послание, когда пил в палатке с другими царями. И приказал он своим людям: "Подготовьтесь к атаке". И они приготовились к осаде города.
Аж ось один пророк підійшов до Аха́ва, Ізраїлевого царя, та й сказав: „Так сказав Господь: Чи бачив ти ввесь оцей великий на́товп? Ось Я даю його сьогодні в руку твою, і ти пізна́єш, що Я — Господь!“
В это время один пророк подошёл к Ахаву, царю Израильскому, и сказал: "Так говорит тебе Господь: "Ты видишь это огромное полчище? Сегодня я позволю тебе разбить это войско. Тогда ты узнаешь, что Я — Господь"".
І сказав Ахав: „Ким?“ А той відказав: „Так сказав Господь: Слу́гами начальників округ“. І сказав: „Хто розпічне́ війну?“ А той відказав: „Ти“.
Ахав спросил: "Через кого ты разобьёшь их?" Пророк ответил: "Господь говорит: "Через молодых слуг правителей областей"". Тогда царь спросил: "Кто начнёт войну?" Пророк ответил: "Ты".
І перелічив він слуг начальників судо́вих окру́г, і було дві сотні й тридцять два. А по них перелічив увесь наро́д, усіх Ізраїлевих синів, — сім тисяч.
Ахав собрал молодых слуг правителей областей; всего их было двести тридцать два. Затем он собрал всё израильское войско; всего в нём было семь тысяч человек.
І вийшли вони опі́вдні, а Бен-Гадад пив п'я́ний у ша́трах, він та царі, — тридцять і два царі, що допомагали йому.
Они начали атаку в полдень. Царь Венадад же в это время напился допьяна в палатках вместе с тридцатью двумя царями, помогавшими ему.
І вийшли напоча́тку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і доне́сли йому, кажучи: „Ось повихо́дили люди з Самарії.“
Молодые слуги областных правителей выступили первыми. Люди царя Венадада донесли ему, что воины вышли из Самарии.
А він відказав: „Якщо на мир вийшли вони, — схопі́ть їх живих, а якщо на війну повихо́дили, — теж живими схопі́ть їх у неволю!“
И он сказал: "Может быть, они вышли воевать, а может быть, вышли просить мира. Схватите их живыми".
А то вийшли з міста слуги начальників округ та ві́йсько, що йшло за ними.
Молодые слуги областных правителей первыми пошли в атаку. И всё израильское войско следовало за ними.
І побива́ли вони один о́дного, і побігли сирі́яни, а Ізра́їль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівця́ми.
Каждый израильтянин убивал своего противника. Сирийцы побежали, а израильтяне погнались за ними, но Венадад, царь Сирийский, спасся на коне от одной из упряжей колесницы.
І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесни́ці, і завдав в Сирії великої пора́зки.
Царь Израиля повёл войско, захватил коней и колесницы и нанёс великое поражение сирийскому войску.
І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: „Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що́ ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар зно́ву пі́де на тебе“.
Тогда к царю Израильскому подошёл пророк и сказал: "Следующей весной сирийский царь Венадад снова пойдёт против тебя. Ты должен сейчас пойти и укрепить своё войско и составить план действий".
А слуги сирійського царя сказали йому: „Бог гір — їхній Бог, тому́ вони були сильніші від нас. Але воюймо з ними на рівни́ні, — присягаємо, що бу́демо сильніші від них!
Слуги царя Венадада сказали ему: "Боги Израиля являются богами гор. Мы сражались с ними в горной местности, и поэтому они одолели нас. Давай сразимся с ними на равнине. Тогда мы победим.
І зроби цю річ: Поскида́й тих царів, кожного з його місця, і понаставля́й намі́сників замість них.
Ты должен сделать вот что: не разрешай тридцати двум царям командовать армией. Пусть начальники ведут свои войска.
А ти збереш собі ві́йсько, як те, що відпало від тебе, і ко́ней, скільки було ко́ней, і колесни́ць, скільки було колесни́ць, і бу́демо воювати з ними на рівни́ні. Присягаємо, що ми бу́демо сильніші від них!“ І він послухався їхнього голосу, і зробив так.
Собери сейчас такое же войско, как было разбито, и коней и колесниц столько же, сколько было. Мы сразимся с израильтянами на равнине, и тогда мы победим". Венадад послушался их совета и сделал так, как они сказали.
І сталося по році, і Бен-Гада́д переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем.
Следующей весной Венадад собрал сирийцев, и они пошли к Афеку, чтобы сразиться с Израилем.
А Ізраїлеві сини були перегля́нені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них. І таборува́ли Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни напо́внили Край.
Израильтяне тоже подготовились к войне. Взяв продовольствие, они вышли им навстречу. Они разбили свой лагерь напротив лагеря сирийцев, как два небольших стада овец, сирийцы же заполонили всю округу.
І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав: „Так сказав Господь: Тому́, що сказали сирі́яни: Господь — Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий на́товп у твою руку, і ви пізна́єте, що Я — Господь!“
Человек Божий подошёл к царю Израильскому и сказал: "Господь говорит: "Сирийцы сказали, что Я, Господь, являюсь Богом гор, а не Богом долин. Я позволю тебе сегодня разбить это огромное полчище. Тогда ты будешь знать, что Я — Господь!"".
І таборува́ли ті навпроти тих сім день. І сталося сьомого дня, і розпали́вся бій, — і побили Ізраїлеві сини Сирію, сто тисяч піхоти, одно́го дня.
Войска стояли друг против друга семь дней, и на седьмой день началась битва. Израильтяне убили сто тысяч сирийцев в один день.
А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до вну́трішньої кімнати.
Остальные убежали в город Афек, а там стена города упала на остальных двадцать семь тысяч человек. Венадад тоже убежал в город и спрятался в одной из внутренних комнат.
І сказали до нього його слуги: „Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому — вони царі милости́ві. Покладім вере́тища на сте́гна свої, а шнури́ — на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, — може він пощади́ть твою душу“.
Слуги сказали ему: "Мы слышали, что цари Израильские милостивы. Позволь нам пойти к царю Израильскому в мешковине и с верёвками на голове. Может быть, он пощадит твою жизнь".
І підпереза́ли вони вере́тищами сте́гна свої, а шнури — на свої голови, і прийшли до Ізраїлевого царя та й сказали: „Твій раб Бен-Гадад сказав: Нехай живе душа моя!“ А той відказав: „Чи він іще живий? Він мій брат!“
Они оделись в мешковину, положили верёвки на головы и пошли к царю Израильскому. Они сказали: "Слуга твой Венадад говорит: "Пощади мою жизнь"". И Ахав сказал: "Разве он ещё жив? Он брат мой".
А ті люди взяли́ це за натя́ка, і поспішили скориста́тися з того й сказали: „Брат твій Бен-Гадад!“ І той відказав: „Підіть, приведіть його!“ І вийшов до нього Бен-Гадад, а той посадив його на колесни́цю.
Люди Венадада приняли это за знак того, что Ахав не убьёт царя Венадада, так как он назвал Венадада братом. Поэтому они быстро сказали: "Да! Венадад — твой брат". Ахав сказал: "Приведите его ко мне". И пришёл к нему Венадад. И Ахав посадил его с собой в колесницу.
І сказав до нього Бен-Гадад: „Ті міста, що ба́тько мій був забрав від твого батька, я поверну́. І ти уря́диш собі в Дама́ску вулиці, як мій батько урядив був у Самарії“. „А я — сказав Ахав — по умові відпущу́ тебе“. І він склав з ним умову, та й відпустив його.
Венадад сказал ему: "Ахав, я отдам тебе города, которые мой отец отобрал у твоего отца. И ты можешь иметь свои торговые площади в Дамаске, как мой отец имел в Самарии". Ахав ответил: "Если ты согласен на это, то я отпущу тебя". Два царя заключили мирное соглашение, и затем царь Ахав отпустил царя Венадада.
Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом: „Удар мене!“ Та відмовився той чоловік ударити його.
По слову Господа один пророк сказал другому пророку: "Бей меня!" Но тот отказался.
І сказав він йому: „За те, що ти не послухався Господнього голосу, то ось ти пі́деш від мене — і вб'є тебе лев!“ І пішов той від нього, і спіткав його лев та й забив.
Тогда первый пророк сказал: "За то, что ты не подчинился приказу Господа, как только ты уйдёшь от меня, тебя убьёт лев". И после того, как человек ушёл оттуда, его встретил лев и убил.
І знайшов він іншого чоловіка та й сказав: „Удар мене!“ І той чоловік ударив його, — ударив та й зранив.
Первый пророк нашёл другого человека и сказал ему: "Бей меня!" И этот человек ударил его и покалечил.
І пішов той пророк, і став цареві на дорозі, і перебрався, і закрив хусткою очі свої.
Тогда пророк закрыл лицо своё покрывалом, чтобы никто не мог видеть, кто он, пошёл и встал у дороги, ожидая царя.
І сталося, цар прохо́див, а він кричав до царя й говорив: „Раб твій ввійшов у сере́дину бою. Аж ось один чоловік відійшов, і підвів до мене мужа й сказав: Пильнуй цього мужа! Якщо його не стане, то буде твоє життя замість його життя, або відважиш тала́нта срібла.
Когда царь проезжал мимо, пророк сказал ему: "Я ходил на сражение. Один из наших людей привёл ко мне воина, взятого в плен, и сказал: "Охраняй этого человека. Если он убежит, тебе придётся отдать свою жизнь вместо него или заплатить штраф в талант серебра".
І сталося, раб твій робив тут та тут, а він зник“. І сказав до нього Ізраїлів цар: „Такий твій при́суд, — ти сам проказа́в“.
Но я занялся другими делами, и тот человек убежал". И сказал царь Израильский: "Ты сам сказал, что виноват, дав солдату убежать. Поэтому ты знаешь ответ: ты должен сделать то, что тебе сказали".
А той спішно зняв хустку з-над очей своїх, — і пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків.
Тогда пророк быстро снял покрывало с головы. Царь Израильский увидел его и узнал, что он один из пророков.
А той йому сказав: „Так сказав Господь: Тому́, що ти ви́пустив із руки чоловіка, Мені призна́ченого, то буде життя твоє за його життя, а наро́д твій — за його народ!“
Пророк сказал царю: "Так говорит Господь: "Ты отпустил человека, который должен был умереть. Поэтому ты займёшь его место, ты умрёшь вместо него. И твои люди займут место его людей, твои люди умрут вместо врагов!""