Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 2) | (1 Царів 4) →

Переклад Огієнка

New International Version

  • І посвоя́чився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку́, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчи́в будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму.
  • Solomon Asks for Wisdom

    Solomon made an alliance with Pharaoh king of Egypt and married his daughter. He brought her to the City of David until he finished building his palace and the temple of the Lord, and the wall around Jerusalem.
  • Та народ прино́сив жертви на па́гірках, бо не був ще збудований дім для Господнього Імени аж до тих днів.
  • The people, however, were still sacrificing at the high places, because a temple had not yet been built for the Name of the Lord.
  • І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він прино́сив жертви та кадив на па́гірках.
  • Solomon showed his love for the Lord by walking according to the instructions given him by his father David, except that he offered sacrifices and burned incense on the high places.
  • І пішов був цар до Ґів'ону, щоб прино́сити там жертви, бо то найбільший па́гірок. Тисячу цілопа́лень приніс Соломон на тому же́ртівникові.
  • The king went to Gibeon to offer sacrifices, for that was the most important high place, and Solomon offered a thousand burnt offerings on that altar.
  • У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічно́му сні. І Бог сказав: „Проси, що Я маю дати тобі!“
  • At Gibeon the Lord appeared to Solomon during the night in a dream, and God said, “Ask for whatever you want me to give you.”
  • А Соломон відказав: „Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простото́ю серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.
  • Solomon answered, “You have shown great kindness to your servant, my father David, because he was faithful to you and righteous and upright in heart. You have continued this great kindness to him and have given him a son to sit on his throne this very day.
  • А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, — а я недо́росток, не знаю ви́ходу та входу.
  • “Now, Lord my God, you have made your servant king in place of my father David. But I am only a little child and do not know how to carry out my duties.
  • А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, — він народ числе́нний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту́.
  • Your servant is here among the people you have chosen, a great people, too numerous to count or number.
  • Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізня́ти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?“
  • So give your servant a discerning heart to govern your people and to distinguish between right and wrong. For who is able to govern this great people of yours?”
  • І була́ та річ приємна в Господніх оча́х, що Соломон попросив оцю річ.
  • The Lord was pleased that Solomon had asked for this.
  • І сказав Бог до нього: „За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,
  • So God said to him, “Since you have asked for this and not for long life or wealth for yourself, nor have asked for the death of your enemies but for discernment in administering justice,
  • то ось зроблю́ Я за словом твоїм, — ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було́ перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі.
  • I will do what you have asked. I will give you a wise and discerning heart, so that there will never have been anyone like you, nor will there ever be.
  • А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і бага́тство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде ніко́го серед царів усе життя твоє.
  • Moreover, I will give you what you have not asked for — both wealth and honor — so that in your lifetime you will have no equal among kings.
  • А якщо ти ходи́тимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продо́вжу дні твої!“
  • And if you walk in obedience to me and keep my decrees and commands as David your father did, I will give you a long life.”
  • І прокинувся Соломон, аж ось — це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчегом Господнього заповіту, і приніс цілопа́лення та вчинив жертви мирні. І зробив він гостину для всіх своїх слуг.
  • Then Solomon awoke — and he realized it had been a dream.
    He returned to Jerusalem, stood before the ark of the Lord’s covenant and sacrificed burnt offerings and fellowship offerings. Then he gave a feast for all his court.
  • І прийшли до царя дві жі́нки блудни́ці, та й стали перед обличчям його.
  • A Wise Ruling

    Now two prostitutes came to the king and stood before him.
  • І сказала одна жінка: „Прошу́, пане мій, — я та ця жінка сидимо́ в одно́му домі. І породила я при ній у цьому домі.
  • One of them said, “Pardon me, my lord. This woman and I live in the same house, and I had a baby while she was there with me.
  • І сталося третього дня по по́роді моїм, і породила теж оця жінка. А ми були́ ра́зом, ніко́го чужого в домі з нами не було́, тільки двоє нас було в домі.
  • The third day after my child was born, this woman also had a baby. We were alone; there was no one in the house but the two of us.
  • А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.
  • “During the night this woman’s son died because she lay on him.
  • І встала вона серед ночі, і взяла́ мого сина від мене, — а невільниця твоя спала, — і поклала його при своєму лоні, а свого померлого сина поклала при лоні моїм.
  • So she got up in the middle of the night and took my son from my side while I your servant was asleep. She put him by her breast and put her dead son by my breast.
  • І встала я рано, щоб погодува́ти сина свого, аж ось — помер він! І придивилася я до нього рано, а ото — не був це син мій, що я породила“...
  • The next morning, I got up to nurse my son — and he was dead! But when I looked at him closely in the morning light, I saw that it wasn’t the son I had borne.”
  • А інша жінка відказала: „Ні, то мій син — живий, а твій син — мертвий!“ А та говорила: „Ні, то твій син — мертвий, а мій син — живий!“ І так спереча́лись вони перед царем.
  • The other woman said, “No! The living one is my son; the dead one is yours.”
    But the first one insisted, “No! The dead one is yours; the living one is mine.” And so they argued before the king.
  • І сказав цар: „Ця говорить: Це мій син живий, а син твій — мертвий, а та говорить: Ні, то син твій — мертвий, а мій син — живий“.
  • The king said, “This one says, ‘My son is alive and your son is dead,’ while that one says, ‘No! Your son is dead and mine is alive.’ ”
  • І сказав цар: „Подайте мені меча́!“ І прине́сли меча перед цареве обличчя.
  • Then the king said, “Bring me a sword.” So they brought a sword for the king.
  • І сказав цар: „Розітні́ть це живе дитя надво́є, і дайте половину одній, а половину дру́гій!“
  • He then gave an order: “Cut the living child in two and give half to one and half to the other.”
  • І сказала до царя жінка, що син її — той живий, бо запалилася любов її до сина свого, — і сказала вона: „Прошу́, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити — не забивайте його́!“ А та каже: „Хай не буде ні мені, ні тобі, — розтинайте!“
  • The woman whose son was alive was deeply moved out of love for her son and said to the king, “Please, my lord, give her the living baby! Don’t kill him!”
    But the other said, “Neither I nor you shall have him. Cut him in two!”
  • А цар відповів та й сказав: „Дайте їй це живе немовлятко, а вбивати — не вбивайте його. Вона його мати!“
  • Then the king gave his ruling: “Give the living baby to the first woman. Do not kill him; she is his mother.”
  • І почув увесь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд.
  • When all Israel heard the verdict the king had given, they held the king in awe, because they saw that he had wisdom from God to administer justice.

  • ← (1 Царів 2) | (1 Царів 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025