Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
Другого року Йоаша, Йоахазового сина, Ізраїлевого царя, зацарював Амація, Йоашів син, цар Юдин.
Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять років. А ім'я́ його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
Amaziah was twenty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-nine years. His mother was Jehoaddin from Jerusalem.
І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не так, як його батько Давид, — він робив усе, що робив його батько Йоаш.
Amaziah did what was pleasing in the LORD’s sight, but not like his ancestor David. Instead, he followed the example of his father, Joash.
Тільки пагірки не були знищені, — народ прино́сив жертву та кадив на па́гірках.
Amaziah did not destroy the pagan shrines, and the people still offered sacrifices and burned incense there.
І сталося, як зміцнилося царство в руці його, то він повбивав своїх слуг, що забили його батька царя.
When Amaziah was well established as king, he executed the officials who had assassinated his father.
А синів убійників він не позабивав, як написано в Книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, а тільки кожен за гріх свій буде забитий“.
However, he did not kill the children of the assassins, for he obeyed the command of the LORD as written by Moses in the Book of the Law: “Parents must not be put to death for the sins of their children, nor children for the sins of their parents. Those deserving to die must be put to death for their own crimes.”b
Він побив Едома в Соляній долині, десять тисяч, і взяв у війні Селу, і назвав ім'я́ їй: Йоктеїл,і так вона зветься аж до цього дня.
Amaziah also killed 10,000 Edomites in the Valley of Salt. He also conquered Sela and changed its name to Joktheel, as it is called to this day.
Тоді Амація послав послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди ж, поміряємось!“
І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терен, що на Ливані, послав до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку́ свою моєму синові за жінку! Та перейшла́ польова́ звірина́, що на Ливані, і ви́топтала той те́рен.
But King Jehoash of Israel replied to King Amaziah of Judah with this story: “Out in the Lebanon mountains, a thistle sent a message to a mighty cedar tree: ‘Give your daughter in marriage to my son.’ But just then a wild animal of Lebanon came by and stepped on the thistle, crushing it!
Побити — побив ти Едома, і підне́сло тебе твоє серце. Пишайся собі та сиди в своїм домі! І пощо бу́деш ти дрочи́тися зо злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?“
“You have indeed defeated Edom, and you are proud of it. But be content with your victory and stay at home! Why stir up trouble that will only bring disaster on you and the people of Judah?”
Та не послухався Амація. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і помірялися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
But Amaziah refused to listen, so King Jehoash of Israel mobilized his army against King Amaziah of Judah. The two armies drew up their battle lines at Beth-shemesh in Judah.
І був розбитий Юда Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.
Judah was routed by the army of Israel, and its army scattered and fled for home.
А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Ахазії, у Бет-Шемеші, і прибув до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до брами нарі́жної, чотири сотні ліктів.
І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Господньому домі та в скарбни́цях дому царе́вого, та запоручників, і вернувся в Самарію.
He carried off all the gold and silver and all the articles from the Temple of the LORD. He also seized the treasures from the royal palace, along with hostages, and then returned to Samaria.
А решта діл Йоаша, що зробив він, та лица́рськість його, і як воював з Амацією, Юдиним царем, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
The rest of the events in Jehoash’s reign and everything he did, including the extent of his power and his war with King Amaziah of Judah, are recorded in The Book of the History of the Kings of Israel.
I спочив Йоаш зо своїми батьками, і був похований у Самарії з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Єровоа́м.
When Jehoash died, he was buried in Samaria with the kings of Israel. And his son Jeroboam II became the next king.
І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
King Amaziah of Judah lived for fifteen years after the death of King Jehoash of Israel.
А решта діл Амації, — ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
The rest of the events in Amaziah’s reign are recorded in The Book of the History of the Kings of Judah.
І вчинили на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.
There was a conspiracy against Amaziah’s life in Jerusalem, and he fled to Lachish. But his enemies sent assassins after him, and they killed him there.
І пове́зли його на ко́нях, і він був похований з батька́ми своїми в Давидовому Місті.
They brought his body back to Jerusalem on a horse, and he was buried with his ancestors in the City of David.
І взяв ввесь Юдин наро́д Азарію, — а він був віку шістнадцяти літ, — і настановили його царем замість батька його Амації.
Він збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.
After his father’s death, Uzziah rebuilt the town of Elath and restored it to Judah.
П'ятнадцятого року Амації, сина Йоаша, Юдиного царя, зацарював Єровоа́м, син Йоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, на сорок і один рік.
Jeroboam II Rules in Israel
Jeroboam II, the son of Jehoash, began to rule over Israel in the fifteenth year of King Amaziah’s reign in Judah. He reigned in Samaria forty-one years.
І робив він зло в Господніх оча́х, не відступався від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
He did what was evil in the LORD’s sight. He refused to turn from the sins that Jeroboam son of Nebat had led Israel to commit.
Він вернув Ізраїлеву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степово́го моря, за словом Господа, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу,
бо Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку́, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника́ Ізраїлеві.
For the LORD saw the bitter suffering of everyone in Israel, and that there was no one in Israel, slave or free, to help them.
Та не говорив Госпо́дь знищити Ізраїлеве ім'я́ з-під неба, і споміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина.
And because the LORD had not said he would blot out the name of Israel completely, he used Jeroboam II, the son of Jehoash, to save them.
А решта діл Єровоама та лица́рськість його, як воював, і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.