Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
Другого року Йоаша, Йоахазового сина, Ізраїлевого царя, зацарював Амація, Йоашів син, цар Юдин.
На втором году правления израильского царя Иоаша, сына Иоахаза, царем стал Амасия, сын иудейского царя Иоаша.
Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять років. А ім'я́ його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
Когда он стал царем, ему было двадцать пять лет, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Иегоаддань, она была родом из Иерусалима.
І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не так, як його батько Давид, — він робив усе, що робив його батько Йоаш.
Он делал то, что было правильным в глазах Господа, но не так, как его предок Давид. Он во всем следовал примеру своего отца Иоаша.
Тільки пагірки не були знищені, — народ прино́сив жертву та кадив на па́гірках.
Лишь святилища на возвышенностях не были уничтожены, и народ продолжал приносить там жертвы и возжигать благовония.
І сталося, як зміцнилося царство в руці його, то він повбивав своїх слуг, що забили його батька царя.
После того как царство утвердилось в его руках, он казнил своих приближенных, которые убили царя, его отца.
А синів убійників він не позабивав, як написано в Книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, а тільки кожен за гріх свій буде забитий“.
Но сыновей убийц он не предал смерти, поступив по написанному в книге Моисеева Закона, где Господь повелел: «Отцов нельзя предавать смерти за детей, и детей нельзя предавать смерти за отцов. Пусть каждый умирает за свой собственный грех».40
Він побив Едома в Соляній долині, десять тисяч, і взяв у війні Селу, і назвав ім'я́ їй: Йоктеїл,і так вона зветься аж до цього дня.
Это он разбил десять тысяч эдомитян в Соляной долине и завоевал город Селу, назвав его Иоктеил, как он называется и по сегодняшний день.
Тоді Амація послав послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди ж, поміряємось!“
Амасия послал гонцов к израильскому царю Иоашу, сыну Иоахаза, внуку Ииуя, с вызовом:
— Выходи, встретимся лицом к лицу!
— Выходи, встретимся лицом к лицу!
І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терен, що на Ливані, послав до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку́ свою моєму синові за жінку! Та перейшла́ польова́ звірина́, що на Ливані, і ви́топтала той те́рен.
Но Иоаш, царь Израиля, ответил Амасии, царю Иудеи:
— Ливанский чертополох как-то послал сказать ливанскому кедру: «Отдай свою дочь за моего сына». Но прошел дикий ливанский зверь и вытоптал его.
— Ливанский чертополох как-то послал сказать ливанскому кедру: «Отдай свою дочь за моего сына». Но прошел дикий ливанский зверь и вытоптал его.
Побити — побив ти Едома, і підне́сло тебе твоє серце. Пишайся собі та сиди в своїм домі! І пощо бу́деш ти дрочи́тися зо злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?“
Да, ты разбил Эдом и теперь возгордился. Славься своей победой, но оставайся дома! Зачем тебе искать беды, чтобы пасть и тебе, и Иудее вместе с тобой?
Та не послухався Амація. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і помірялися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
Но Амасия не послушался, и Иоаш, царь Израиля, двинул на него свои войска. Он и Амасия, царь Иудеи, встретились лицом к лицу в битве под Бет-Шемешем, что в Иудее.
І був розбитий Юда Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.
Иудея была наголову разбита Израилем, и каждый бежал к себе домой.
А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Ахазії, у Бет-Шемеші, і прибув до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до брами нарі́жної, чотири сотні ліктів.
Иоаш, царь Израиля, взял царя Иудеи Амасию, сына Иоаша, внука Охозии, в плен под Бет-Шемешем.41 Затем Иоаш двинулся к Иерусалиму и разрушил городскую стену от ворот Ефрема до Угловых ворот — участок длиной в четыреста локтей.42
І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Господньому домі та в скарбни́цях дому царе́вого, та запоручників, і вернувся в Самарію.
Он забрал все золото и серебро, и все вещи, найденные в доме Господа и в сокровищницах царского дворца. Еще он взял заложников, а затем вернулся в Самарию.
А решта діл Йоаша, що зробив він, та лица́рськість його, і як воював з Амацією, Юдиним царем, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
Что же до прочих событий правления Иоаша, того, что он сделал, о его доблести и о том, как он воевал с Амасией, царем Иудеи, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?
I спочив Йоаш зо своїми батьками, і був похований у Самарії з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Єровоа́м.
Иоаш упокоился со своими предками и был похоронен в Самарии с царями Израиля. Иеровоам, его сын, стал царем вместо него.
І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
Амасия, сын царя Иудеи Иоаша, пережил Иоаша, сына Иоахаза, царя Израиля, на пятнадцать лет.
А решта діл Амації, — ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
Что же до прочих событий правления Амасии, то разве они не записаны в «Книге летописей царей Иудеи»?
І вчинили на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.
Против Амасии в Иерусалиме составили заговор, и он бежал в город Лахиш, но за ним послали в Лахиш и убили его там.
І пове́зли його на ко́нях, і він був похований з батька́ми своїми в Давидовому Місті.
Его привезли назад на конях и похоронили с его предками в Иерусалиме, Городе Давида.
І взяв ввесь Юдин наро́д Азарію, — а він був віку шістнадцяти літ, — і настановили його царем замість батька його Амації.
А народ Иудеи взял Азарию,43 которому было шестнадцать лет, и сделал его царем вместо его отца Амасии.
Він збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.
Это он отстроил порт Элат и вернул его Иудее после того, как Амасия44 упокоился со своими предками.
П'ятнадцятого року Амації, сина Йоаша, Юдиного царя, зацарював Єровоа́м, син Йоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, на сорок і один рік.
На пятнадцатом году правления Амасии, сына иудейского царя Иоаша, царем в Самарии стал Иеровоам, сын израильского царя Иоаша и правил сорок один год.
І робив він зло в Господніх оча́х, не відступався від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
Он делал зло в глазах Господа и не отвернулся ни от одного из грехов Иеровоама, сына Навата, к которым тот склонил Израиль.
Він вернув Ізраїлеву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степово́го моря, за словом Господа, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу,
Это он восстановил границы Израиля от Лево-Хамата45 до моря иорданской долины,46 по слову Господа, Бога Израиля, изреченному через Его слугу Иону, сына Амиттая, пророка из Гат-Хефера.
бо Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку́, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника́ Ізраїлеві.
Господь видел, как жестоко страдают в Израиле все — от раба до свободного, не было никого, кто пришел бы им на помощь.
Та не говорив Госпо́дь знищити Ізраїлеве ім'я́ з-під неба, і споміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина.
И так как Господь не говорил, что искоренит имя Израиля из поднебесной, Он спас их через Иеровоама, сына Иоаша.
А решта діл Єровоама та лица́рськість його, як воював, і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
Что же до прочих событий правления Иеровоама, всего, что он сделал, и его свершений, включая то, как он воевал и вернул Израилю и Дамаск, и Хамат, которые принадлежали Иудее, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?