Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І сталося, коли Господь мав узяти Іллю в ви́хрі на небо, то йшов Ілля та Єлисе́й із Ґілґа́лу.
Когда Господь захотел вознести Илию на небо в вихре, Илия и Елисей шли из Гилгала.
І сказав Ілля до Єлисея: „Сиди тут, бо Госпо́дь послав мене аж до Бет-Елу“. Та Єлисей відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І зійшли вони до Бет-Елу.
Илия сказал Елисею:
— Прошу, останься здесь; Господь посылает меня в Вефиль.
Но Елисей сказал:
— Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя!
И они пошли в Вефиль.
— Прошу, останься здесь; Господь посылает меня в Вефиль.
Но Елисей сказал:
— Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя!
И они пошли в Вефиль.
І повихо́дили бет-ельські пророчі сини до Єлисе́я та й сказали до нього: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого́ від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“
Ученики пророков2 из Вефиля вышли к Елисею и спросили:
— Знаешь ли ты, что Господь возьмет от тебя сегодня твоего господина?
— Знаю, — ответил он. — Молчите.
— Знаешь ли ты, что Господь возьмет от тебя сегодня твоего господина?
— Знаю, — ответил он. — Молчите.
І сказав йому́ Ілля: „Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене́ до Єрихо́ну“. Та той відказав: „Як живий Господь і жива́ душа твоя́, — я не залишу́ тебе!“ І прийшли вони до Єрихо́ну.
Илия сказал ему:
— Елисей, прошу, останься здесь; Господь посылает меня в Иерихон.
Он ответил:
— Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя!
И они пошли в Иерихон.
— Елисей, прошу, останься здесь; Господь посылает меня в Иерихон.
Он ответил:
— Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя!
И они пошли в Иерихон.
І підійшли́ єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до ньо́го: „Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?“ А він відказав: „Я також знаю, — мовчіть!“
Ученики пророков из Иерихона подошли к Елисею и спросили его:
— Знаешь ли ты, что сегодня Господь возьмет от тебя твоего господина?
— Знаю, — ответил он. — Молчите.
— Знаешь ли ты, что сегодня Господь возьмет от тебя твоего господина?
— Знаю, — ответил он. — Молчите.
І сказав йому́ Ілля: „Сиди тут, бо Господь послав мене́ до Йорда́ну!“ Та той відказав: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу́ тебе!“ І пішли вони обо́є.
Илия сказал ему:
— Прошу, останься здесь; Господь посылает меня к Иордану.
Он ответил:
— Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя!
И они вместе пошли дальше.
— Прошу, останься здесь; Господь посылает меня к Иордану.
Он ответил:
— Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам — я не оставлю тебя!
И они вместе пошли дальше.
І п'ятдеся́т чоловіка пророчих синів також пішли, і стали навпро́ти зда́лека, а вони оби́два стали над Йорда́ном.
Пятьдесят человек из учеников пророческих пришли и встали поодаль напротив них, когда оба они остановились у Иордана.
І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, — і вона розділи́лась пополовині туди́ та сюди́...
Илия снял плащ, скатал его и ударил им по воде. Вода разомкнулась вправо и влево, и они оба переправились по сухой земле.
І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисе́я: „Проси, що маю зробити тобі, поки я бу́ду взятий від тебе!“ І сказав Єлисе́й: „Нехай же буде на мені подві́йний твій дух!“
Когда они переправились, Илия сказал Елисею:
— Скажи, что мне для тебя сделать, прежде чем я буду взят от тебя?
— Дай мне унаследовать твой дух в двойной мере, — ответил Елисей.
— Скажи, что мне для тебя сделать, прежде чем я буду взят от тебя?
— Дай мне унаследовать твой дух в двойной мере, — ответил Елисей.
А той відказав: „Тяжко́го зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, — буде тобі так, а якщо ні — не бу́де“.
— Трудного просишь, — сказал Илия. — Если ты увидишь, как я буду взят от тебя, то случится по-твоему, а если нет, то не случится.
І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняни́й віз та огняні́ коні, і розлучи́ли їх одного від о́дного. І возні́сся Ілля в ви́хрі на небо...
Когда они еще шли и разговаривали, внезапно явились огненная колесница и огненные кони, разлучили их, и Илия вознесся в вихре на небо.
А Єлисей це бачив, і він закричав: „Ба́тьку мій, ба́тьку мій, во́зе Ізраїлів та верхівці́ його!“ Та вже не побачив його... І схопи́вся він сильно за одежу свою та й роздер її на дві части́ні.
Елисей смотрел на это и кричал:
— Отец мой! Отец мой! Колесница и конница Израиля!
А когда он уже не мог его видеть, то взялся за одежду и разорвал ее.
— Отец мой! Отец мой! Колесница и конница Израиля!
А когда он уже не мог его видеть, то взялся за одежду и разорвал ее.
І підняв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вернувся, і став на бе́резі Йорда́ну.
Он подобрал плащ, который упал с Илии, пошел назад и встал на берегу Иордана.
І взяв він Ілле́вого плаща́, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: „Де Господь, Бог Іллі?“ І також він ударив по воді, — і вона розділи́лася пополови́ні туди та сюди!...
Он взял тот упавший плащ и ударил им по воде.
— Где сейчас Господь, Бог Илии? — сказал он.
Когда он ударил по воде, она разомкнулась вправо и влево, и он переправился через реку.
— Где сейчас Господь, Бог Илии? — сказал он.
Когда он ударил по воде, она разомкнулась вправо и влево, и он переправился через реку.
І побачили його знавпро́ти єрихо́нські пророчі сини, та й сказали: „На Єлисеї спочи́в дух Іллів!“ І пішли́ вони назу́стріч йому́, і попа́дали перед ним до землі,
Ученики пророков из Иерихона, которые видели это, сказали:
— Дух Илии перешел на Елисея.
Они вышли ему навстречу и поклонились до земли.
— Дух Илии перешел на Елисея.
Они вышли ему навстречу и поклонились до земли.
та й сказали до нього: „Ось із твоїми рабами є п'ятдеся́т чоловіка хоробрих, — нехай вони пі́дуть та пошукають твого пана, — а ну ж забра́в його Дух Господній, і ки́нув його на одну з гір або в одну з долин!“ А той відказав: „Не посилайте!“
— У твоих слуг есть пятьдесят крепких мужчин, — сказали они. — Позволь, они пойдут и поищут твоего господина. Может быть, Дух Господень подхватил его и бросил на одной из гор или в одной из долин?
— Нет, — ответил Елисей. — Не посылайте их.
— Нет, — ответил Елисей. — Не посылайте их.
Та вони сильно благали його, аж доку́чили йому, то він сказав: „Посилайте!“ І посла́ли вони п'ятдеся́т чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його́.
Но они настаивали, пока он не сдался и не сказал:
— Пошлите их.
И они послали пятьдесят мужчин, которые искали три дня, но не нашли его.
— Пошлите их.
И они послали пятьдесят мужчин, которые искали три дня, но не нашли его.
І вони верну́лися до нього (а він ме́шкав в Єрихо́ні). І сказав він до них: „Чи ж не казав я вам: Не йдіть“?
Когда они вернулись к Елисею, который оставался в Иерихоне, он сказал им:
— Разве я не говорил вам не ходить?
— Разве я не говорил вам не ходить?
І сказали люди того міста Єлисеєві: „Ось поло́ження цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплі́дна“.
Жители города сказали Елисею:
— Господин, как ты видишь, этот город расположен хорошо, но вода тут плохая, и земля бесплодна.
— Господин, как ты видишь, этот город расположен хорошо, но вода тут плохая, и земля бесплодна.
А він сказав: „Подайте мені ново́го дзба́нка, і покладіть туди со́ли“. І вони подали́ йому.
— Принесите мне новую чашу, — сказал он, — и положите в нее соли.
Они принесли ему.
Они принесли ему.
І він вийшов до джерела́ води, і кинув туди со́ли й сказав: „Так сказав Господь: Уздоро́вив Я цю воду, — не бу́де вже звідти смерти, ані неплі́ддя!“
Он вышел к источнику и бросил в него соль, говоря:
— Так говорит Господь: «Я исцелил эту воду. Никогда впредь не будет от нее ни смерти, ни бесплодия».
— Так говорит Господь: «Я исцелил эту воду. Никогда впредь не будет от нее ни смерти, ни бесплодия».
І була́ ви́лікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив.
И по сегодняшний день вода остается здоровой по слову, которое сказал Елисей.
І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі́ хлопці вихо́дили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: „Ходи, лисий! Ходи, лисий!“
Оттуда Елисей пошел в Вефиль. Когда он шел по дороге, из города вышли мальчики, которые стали смеяться над ним:
— Возносись,3 лысый! — кричали они. — Возносись, лысый!
— Возносись,3 лысый! — кричали они. — Возносись, лысый!
І він оберну́вся назад і побачив їх, та й прокля́в їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмеди́ці з лі́су, і розірва́ли з них сорок і двоє дітей.
Он обернулся, посмотрел на них и проклял их во имя Господа. Тогда из леса вышли две медведицы и растерзали из них сорок два мальчика.