Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Царів 3) | (2 Царів 5) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • А одна з жінок пророчих синів кли́кала до Єлисей, говорячи: „Помер раб твій, мій чоловік! А ти знаєш, що раб твій боявся Господа. А позича́льник прийшов ось, щоб забрати собі двоє дітей моїх за рабів“.
  • Жена одного ученика пророков кричала Елисею:
    — Твой слуга, мой муж, умер, и ты знаешь, что он чтил Господа. А теперь его заимодавец пришел, чтобы забрать обоих моих мальчиков в рабство.
  • І сказав до неї Єлисей: „Що́ я зроблю тобі? Розкажи мені, що́ є в тебе в домі“. А та відказала: „Нічого нема в домі твоєї невільниці, — є тільки горня́ оливи“.
  • Елисей ответил ей:
    — Как мне помочь тебе? Скажи мне, что у тебя есть дома?
    — У твоей служанки ничего нет, — сказала она, — лишь горшок масла.
  • А він сказав: „Іди, позич собі настороні́ по́суд від усіх сусі́док твоїх, по́суд порожній. Не бери мало!
  • Елисей сказал ей:
    — Ступай и попроси у соседей пустые сосуды, да набери их побольше.
  • І вві́йдеш, і замкне́ш двері за собою та за синами своїми, і поналива́єш у всі ті посу́дини, а повні повідставля́й“.
  • Потом войди и запри за собой и за сыновьями дверь. Наливай масло в сосуды и, наполнив сосуд, отставляй в сторону.
  • І пішла вона від нього, і замкну́ла двері за собою та за синами своїми. Вони подава́ли їй по́суд, а вона налива́ла.
  • Она пошла и заперла дверь за собой и сыновьями. Они подносили ей сосуды, а она наливала.
  • І сталося, коли понапо́внювано по́суд, то сказала вона до сина свого: „Подай мені ще по́суду!“ А він відказав їй: „Нема вже по́суду“. І спини́лася олива.
  • Когда все сосуды наполнились, она сказала сыну:
    — Дай мне еще один.
    Но он ответил:
    — Ни одного сосуда больше нет.
    И масло перестало течь.
  • І вона прийшла, і доне́сла Божому чоловікові. І він сказав: „Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позича́льникові. А ти та сини́ твої будете жити на позоста́ле“.
  • Она пошла и рассказала Божьему человеку, а он сказал:
    — Пойди, продай масло и расплатись с долгами, а на то, что останется, ты с сыновьями сможешь жить.
  • І сталося певного дня, і прийшов Єлисе́й до Шуна́му, а там була багата жінка, — і вона сильно просила його до себе поїсти хліба. І бувало, скільки разів прихо́див він, захо́див туди їсти хліб.
  • Однажды Елисей отправился в Шунем. Там жила одна богатая женщина, которая уговорила его остаться поесть. И всякий раз, проходя мимо, он останавливался там поесть.
  • І сказала вона до чоловіка свого: „Ось я познала, що Божий чоловік, який за́вжди прихо́дить до нас, він святий.
  • Она сказала мужу:
    — Я знаю, что человек, который часто заходит к нам, — святой Божий человек.
  • Зробім же малу муровану го́рницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця́, і свічника́. І коли він прихо́дитиме до нас, то захо́дитиме туди“.
  • Давай сделаем на крыше маленькую комнату и поставим туда постель, стол, стул и светильник для него. Тогда он сможет останавливаться там всякий раз, когда будет заходить к нам.
  • Одно́го ра́зу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.
  • Однажды, когда Елисей пришел туда, он поднялся в комнату и лег.
  • І сказав він до свого слуги Ґехазі: „Поклич оцю шунамі́тянку!“ І той покли́кав її, і вона стала перед ним.
  • Потом сказал своему слуге Гиезию:
    — Позови эту шунамитянку.
    Он позвал ее, и она пришла к нему.
  • І сказав він до нього: „Скажи їй: Ось ти старанно піклува́лася про всі наші потреби. Що́ зробити тобі за це! Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська?“ А вона відказала: „Ні,— я сиджу́ серед народу свого!“
  • Елисей сказал ему:
    — Скажи ей: «Ты так хлопотала ради нас. Что для тебя сделать? Может, замолвить о тебе слово перед царем или начальником войска?»
    Она ответила:
    — Я живу среди своего народа.
  • І сказав він: „Що́ ж зробити їй?“ А Ґехазі відказав: „Та вона не має сина, а чоловік її стари́й“.
  • — Что же сделать для нее? — спросил Елисей.
    Гиезий сказал:
    — Да вот, сына у нее нет, а муж уже стар.
  • А він сказав: „Поклич її“. І він покликав її, і вона стала при вході.
  • Тогда Елисей сказал:
    — Позови ее.
    Он позвал ее, и она встала в дверях.
  • І він сказав: „На цей озна́чений час, коли саме цей час ве́рнеться, ти обійма́тимеш сина!“ А вона відказала: „Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!“
  • — Примерно в это время в следующем году, — сказал Елисей, — ты будешь держать на руках сына.
    — Нет, мой господин, — возразила она, — не обманывай свою служанку, Божий человек!
  • Та зачала́ та жінка, і породи́ла сина на той озна́чений час, того саме ча́су, про який говорив до неї Єлисей.
  • Но вот, эта женщина забеременела, и в следующем году, примерно в это время, родила сына, как и сказал ей Елисей.
  • І росло те дитя. А одно́го ра́зу вийшло воно до свого́ ба́тька до женці́в.
  • Ребенок подрос. Однажды он вышел к отцу, который был со жнецами.
  • І сказало воно до свого батька: „Голова моя, голова моя!“ А той сказав слузі: „Занеси́ його до його матері!“
  • — Моя голова! Моя голова! — сказал он отцу.
    Отец велел слуге:
    — Отнеси его к матери.
  • І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полу́дня, та й померло...
  • Слуга поднял его и отнес к матери. Ребенок сидел у нее на коленях до полудня, а потом умер.
  • І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкну́ла за ним двері та й вийшла.
  • Она поднялась и положила его на постель Божьего человека, заперла дверь и вышла.
  • І покликала вона свого чоловіка та й сказала: „Пришли мені одно́го із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся“.
  • Затем она позвала мужа и сказала:
    — Прошу, пошли мне одного из слуг и осла, чтобы мне быстро съездить к Божьему человеку и вернуться.
  • А він сказав: „Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота“. А вона відказала: „Добре!“
  • — Зачем ходить к нему сегодня? — спросил он. — Сегодня же не праздник Новолуния, не суббота.10
    — Все будет хорошо, — ответила она.
  • І осідла́ла вона ослицю, і сказала до свого слуги: „Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу́ тобі“.
  • Она оседлала осла и сказала слуге:
    — Веди. Не останавливайся, пока не скажу.
  • І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Карме́л. І сталося, як Божий чоловік побачив її зда́лека, то сказав до слуги свого Ґехазі: „Ось та шунамі́тянка!
  • Она отправилась в путь и пришла к Божьему человеку на гору Кармил. Увидев ее издалека, Божий человек сказал своему слуге Гиезию:
    — Смотри! Это шунамитянка!
  • Побіжи ж назу́стріч їй та й скажи їй: Чи все гара́зд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині?“ А та відказала: „Усе гаразді“
  • Беги ей навстречу и спроси ее: «Здорова ли ты? Здоров ли твой муж? Здоров ли твой ребенок?»
    — Здоровы, — сказала она.
  • І прийшла вона до Божого чоловіка на го́ру, і сильно схопи́ла за но́ги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхну́ти її, та Божий чоловік сказав: „Позостав її, бо затурбо́вана душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені“.
  • Когда же она пришла к Божьему человеку на гору, она обняла его ноги. Гиезий подошел, чтобы оттолкнуть ее, но Божий человек сказал:
    — Оставь ее! Она в большом горе, но Господь утаил это от меня и не сказал мне.
  • А вона сказала: „Чи я жадала сина від пана? Чи я не говорила: Не впрова́джуй мене в обма́ну?“
  • — Разве я просила тебя о сыне, мой господин? — сказала она. — Разве я не говорила тебе: «Не буди во мне надежду?»
  • І він сказав до Ґехазі: „Опережи сте́гна свої, і візьми мою па́лицю в руку свою та й іди. Коли спітка́єш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіси́ йому. І покладеш мою палицю на хло́пцеве обличчя“.
  • Елисей сказал Гиезию:
    — Заправь полы плаща под пояс, возьми в руку мой посох и беги. Если встретишь кого, не приветствуй, и если кто будет приветствовать тебя, не отвечай. Положи мой посох мальчику на лицо.
  • А мати того хлопця сказала: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не полишу́ тебе!“ І він устав і пішов за нею.
  • Но мать ребенка сказала:
    — Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам, — я не отстану от тебя.
    Тогда он поднялся и пошел за ней.
  • А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: „Не збуди́вся той хлопець!“
  • Гиезий шел впереди их и положил посох мальчику на лицо, но в ответ не раздалось ни звука. Гиезий вернулся навстречу Елисею и сказал ему:
    — Мальчик не пробудился.
  • І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!
  • Когда Елисей пришел в дом, мальчик лежал мертвым на его постели.
  • І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома́, та й молився до Господа.
  • Он вошел, запер за собой дверь и помолился Господу.
  • І ввійшов він, і ліг на того хло́пця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!...
  • После этого он поднялся на постель и лег на мальчика — рот ко рту, глаза к глазам, руки к рукам. Когда он простерся над ним, тело мальчика согрелось.
  • І він зно́ву ходив по дому раз сюди́, а раз туди́. І ввійшов він, і знову схилився над ним, — і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплю́щив той хлопець очі свої.
  • Елисей отвернулся, походил по комнате взад и вперед и, поднявшись на постель, простерся над ним еще раз. Мальчик семь раз чихнул и открыл глаза.
  • І покликав він Ґехазі та й сказав: „Поклич ту шунамі́тянку!“ І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: „Забери свого сина!“
  • Елисей позвал Гиезия и сказал:
    — Позови шунамитянку.
    И тот сделал это.
    Когда она пришла, он сказал:
    — Возьми своего сына.
  • І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклони́лася до землі. І взяла́ вона сина свого та й вийшла...
  • Она вошла, упала ему в ноги и поклонилась до земли. Затем она взяла сына и вышла.
  • І вернувся Єлисей до Ґілґалу. А в Краю́ був голод, і пророчі сини сиділи перед ним. І сказав він до свого хлопця: „Пристав великого горшка́, і звари їжу для пророчих синів“.
  • Елисей же вернулся в Гилгал. В той области тогда был голод. Когда ученики пророков встретили его, он сказал слуге:
    — Поставь большой котел и свари для этих людей похлебки.
  • І вийшов один на поле, щоб назбирати ярини́, і знайшов там витку́ рослину, і назбирав із неї повну свою одежу диких огіркі́в. І він прийшов, і накриши́в до горшка́ ї́жі, бо вони не знали того́.
  • Один из них вышел в поле собирать овощи11 и нашел дикие огурцы. Он набрал полную одежду диких плодов с него и, когда вернулся, накрошил их в котел с похлебкой, хотя никто не знал, что это такое.
  • І поналива́ли вони лю́дям їжі. І сталося, як вони їли ту їжу, то закричали й сказали: „Смерть у горшку, чоловіче Божий!“ І не могли вони їсти...
  • Похлебку разлили для людей, но начав есть, они закричали:
    — Божий человек, в котле смерть! — и не стали есть похлебку.
  • А він сказав: „Дайте муки́!“ І він всипав її до горшка і сказав: „Наливай наро́дові, і нехай їдять!“ І вже не було́ нічого злого в горшку́.
  • Елисей сказал:
    — Принесите муки.
    Он бросил ее в котел и сказал:
    — Разливай людям, чтобы они ели.
    И в котле не осталось ничего вредного.
  • І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб первопло́ду, — двадцять ячмінних хлібці́в та зе́рна в колоска́х у своїй торбі. І сказав Єлисе́й: „Дай наро́дові, і нехай вони їдять!“
  • Из Баал-Шалиши пришел некий человек, который принес Божьему человеку двадцать ячменных хлебов, испеченных из зерна первого урожая, и колосья с молодым зерном.
    — Отдай людям, пусть едят, — сказал Елисей.
  • А слуга його сказав: „Що оце покладу я перед сотнею чоловіка?“ Та він відказав: „Дай наро́дові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: їжте й позоставте!“
  • — Как же я накормлю этим сто человек? — спросил слуга.
    Но Елисей ответил:
    — Отдай людям, пусть едят. Ведь так говорит Господь: «Они наедятся, и еще останется».
  • І він поклав перед ними, і вони їли й позоставили, за словом Господнім.
  • Тогда он раздал им, и они ели, и еще осталось, по слову Господа.

  • ← (2 Царів 3) | (2 Царів 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025