Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А одна з жінок пророчих синів кли́кала до Єлисей, говорячи: „Помер раб твій, мій чоловік! А ти знаєш, що раб твій боявся Господа. А позича́льник прийшов ось, щоб забрати собі двоє дітей моїх за рабів“.
Жена одного человека из братства пророков с рыданием говорила Елисею: "Слуга твой, мой муж, умер. Ты знаешь, что он почитал Господа. Но сейчас человек, которому он должен был деньги, пришёл, чтобы забрать обоих моих мальчиков и сделать их своими рабами".
І сказав до неї Єлисей: „Що́ я зроблю тобі? Розкажи мені, що́ є в тебе в домі“. А та відказала: „Нічого нема в домі твоєї невільниці, — є тільки горня́ оливи“.
Елисей ответил ей: "Как я могу тебе помочь? Скажи мне, что есть у тебя в доме?" Женщина сказала: "У меня в доме ничего нет, кроме кувшина с оливковым маслом".
А він сказав: „Іди, позич собі настороні́ по́суд від усіх сусі́док твоїх, по́суд порожній. Не бери мало!
Тогда Елисей сказал: "Пойди и попроси пустые сосуды у всех своих соседей. Попроси много сосудов.
І вві́йдеш, і замкне́ш двері за собою та за синами своїми, і поналива́єш у всі ті посу́дини, а повні повідставля́й“.
Затем зайди в свой дом и запри двери. Только ты и твои сыновья будете в доме. Налей масло во все сосуды, наполни их и поставь отдельно".
І пішла вона від нього, і замкну́ла двері за собою та за синами своїми. Вони подава́ли їй по́суд, а вона налива́ла.
Женщина ушла от Елисея домой и заперла двери. В доме были только она и её сыновья. Сыновья приносили ей сосуды, а она наполняла их маслом.
І сталося, коли понапо́внювано по́суд, то сказала вона до сина свого: „Подай мені ще по́суду!“ А він відказав їй: „Нема вже по́суду“. І спини́лася олива.
Она наполнила много сосудов. Наконец она сказала сыну: "Подай мне другой сосуд". Но все сосуды были наполнены, и сын сказал ей: "Нет больше сосудов". Тогда масло перестало литься.
І вона прийшла, і доне́сла Божому чоловікові. І він сказав: „Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позича́льникові. А ти та сини́ твої будете жити на позоста́ле“.
Женщина пошла к Божьему человеку и рассказала ему обо всём. А он сказал ей: "Пойди продай масло и заплати свои долги. А ты и твои сыновья будете жить на деньги, которые останутся".
І сталося певного дня, і прийшов Єлисе́й до Шуна́му, а там була багата жінка, — і вона сильно просила його до себе поїсти хліба. І бувало, скільки разів прихо́див він, захо́див туди їсти хліб.
Однажды Елисей пришёл в Сонам. Там жила одна богатая женщина. Она упросила Елисея остановиться и поесть у неё в доме. И каждый раз, когда Елисей проходил мимо того места, он останавливался там поесть.
І сказала вона до чоловіка свого: „Ось я познала, що Божий чоловік, який за́вжди прихо́дить до нас, він святий.
И сказала женщина своему мужу: "Я знаю, что этот человек, который часто проходит мимо нашего дома, святой Божий человек.
Зробім же малу муровану го́рницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця́, і свічника́. І коли він прихо́дитиме до нас, то захо́дитиме туди“.
Давай сделаем небольшую комнату на крыше и поставим там кровать, стол, стул и светильник. Тогда он сможет останавливаться там, когда будет приходить к нам".
Одно́го ра́зу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.
Однажды Елисей пришёл туда. Он пошёл в эту комнату и лёг там отдохнуть.
І сказав він до свого слуги Ґехазі: „Поклич оцю шунамі́тянку!“ І той покли́кав її, і вона стала перед ним.
Он сказал слуге своему Гиезию: "Позови эту сонамитянку. " Слуга позвал её, и она пришла к Елисею.
І сказав він до нього: „Скажи їй: Ось ти старанно піклува́лася про всі наші потреби. Що́ зробити тобі за це! Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська?“ А вона відказала: „Ні,— я сиджу́ серед народу свого!“
Елисей сказал слуге: "Скажи ей: "Ты пошла на все эти неудобства из-за нас. Что нам для тебя сделать? Хочешь, мы поговорим о тебе с царём или с военачальником?"" Но женщина ответила: "Мне хорошо живётся здесь, среди своего народа".
І сказав він: „Що́ ж зробити їй?“ А Ґехазі відказав: „Та вона не має сина, а чоловік її стари́й“.
И спросил Елисей Гиезия: "Что же мы можем сделать для неё?" Гиезий ответил: "Я знаю! У неё нет сына, а муж её стар".
А він сказав: „Поклич її“. І він покликав її, і вона стала при вході.
Тогда Елисей сказал: "Позови её". Гиезий позвал её. Она пришла и остановилась в дверях.
І він сказав: „На цей озна́чений час, коли саме цей час ве́рнеться, ти обійма́тимеш сина!“ А вона відказала: „Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!“
И сказал ей Елисей: "В это время следующей весной ты будешь держать на руках сына". Женщина сказала: "Нет, господин мой! Не обманывай меня, о Божий человек!"
Та зачала́ та жінка, і породи́ла сина на той озна́чений час, того саме ча́су, про який говорив до неї Єлисей.
Но женщина забеременела. И весной она родила сына, как говорил ей Елисей.
І росло те дитя. А одно́го ра́зу вийшло воно до свого́ ба́тька до женці́в.
Мальчик подрос. Однажды он пошёл в поле к отцу, который был со жнецами.
І сказало воно до свого батька: „Голова моя, голова моя!“ А той сказав слузі: „Занеси́ його до його матері!“
Мальчик сказал отцу: "Голова моя! Голова моя болит!" И сказал тот слуге своему: "Отнеси его к матери".
І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полу́дня, та й померло...
Слуга отнёс мальчика к его матери. Мальчик просидел у матери на коленях до полудня, а потом умер.
І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкну́ла за ним двері та й вийшла.
Женщина поднялась и положила мальчика на постель Божьего человека. Затем она закрыла дверь и вышла.
І покликала вона свого чоловіка та й сказала: „Пришли мені одно́го із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся“.
Она позвала своего мужа и сказала: "Пожалуйста, пришли мне одного слугу и осла. Тогда я смогу быстро добраться до Божьего человека и вернуться назад".
А він сказав: „Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота“. А вона відказала: „Добре!“
Муж её сказал: "Зачем тебе сегодня ехать к Божьему человеку? Сегодня же не новый месяц и не суббота. " Она сказала: "Не волнуйся. Всё будет хорошо".
І осідла́ла вона ослицю, і сказала до свого слуги: „Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу́ тобі“.
Затем, она оседлала осла и сказала своему слуге: "Поехали, и торопись. Не останавливайся, пока я не скажу тебе".
І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Карме́л. І сталося, як Божий чоловік побачив її зда́лека, то сказав до слуги свого Ґехазі: „Ось та шунамі́тянка!
Женщина отправилась к Божьему человеку, к горе Кармил. Божий человек издалека увидел приближающуюся женщину. Он сказал своему слуге Гиезию: "Смотри, это сонамитянка!
Побіжи ж назу́стріч їй та й скажи їй: Чи все гара́зд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині?“ А та відказала: „Усе гаразді“
Побеги ей навстречу и спроси её: "Здорова ли ты? Здоров ли твой муж? Здоров ли твой ребёнок?"" Гиезий спросил её, и она ответила: "Всё хорошо".
І прийшла вона до Божого чоловіка на го́ру, і сильно схопи́ла за но́ги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхну́ти її, та Божий чоловік сказав: „Позостав її, бо затурбо́вана душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені“.
Когда же сонамитянка поднялась на холм к Божьему человеку, то ухватилась за его ноги. Гиезий подошёл, чтобы оттолкнуть её, но Божий человек сказал ему: "Оставь её в покое! Она очень огорчена, но Господь не сказал мне об этом. Господь скрыл это от меня".
А вона сказала: „Чи я жадала сина від пана? Чи я не говорила: Не впрова́джуй мене в обма́ну?“
И сказала сонамитянка: "Господин мой, я не просила у тебя сына. Я говорила тебе: "Не обманывай меня!""
І він сказав до Ґехазі: „Опережи сте́гна свої, і візьми мою па́лицю в руку свою та й іди. Коли спітка́єш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіси́ йому. І покладеш мою палицю на хло́пцеве обличчя“.
Тогда Елисей сказал Гиезию: "Соберись в дорогу. Возьми мой посох и иди. Не останавливайся, и не говори ни с кем. Если ты встретишь кого-либо, то даже не здоровайся. Если же кто поздоровается с тобой, не отвечай. И положи мой посох на лицо ребёнка".
А мати того хлопця сказала: „Як живий Господь і жива душа твоя, — я не полишу́ тебе!“ І він устав і пішов за нею.
Но мать ребёнка сказала: "Как верно то, что жив Господь и ты жив, я не уйду без тебя!" И он встал и пошёл за сонамитянкой.
А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: „Не збуди́вся той хлопець!“
Гиезий пришёл раньше Елисея и женщины. Он положил посох на лицо мальчика. Но мальчик не говорил и не подавал никаких признаков жизни. Тогда Гиезий вышел навстречу Елисею и сказал ему: "Ребёнок не просыпается!"
І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!
Елисей зашёл в дом. Там на его постели лежал умерший ребёнок.
І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома́, та й молився до Господа.
Елисей зашёл в комнату и закрыл дверь. В комнате был только он и ребёнок. Елисей помолился Господу,
І ввійшов він, і ліг на того хло́пця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!...
подошёл к постели и лёг на ребёнка. Он приложил свой рот ко рту ребёнка, свои глаза к его глазам, свои ладони к его ладоням. Елисей распростёрся на ребёнке, и тело ребёнка согрелось.
І він зно́ву ходив по дому раз сюди́, а раз туди́. І ввійшов він, і знову схилився над ним, — і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплю́щив той хлопець очі свої.
Елисей встал и прошёлся по комнате взад и вперёд. Затем он подошёл к постели и снова распростёрся на ребёнке. Тогда ребёнок чихнул семь раз и открыл глаза.
І покликав він Ґехазі та й сказав: „Поклич ту шунамі́тянку!“ І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: „Забери свого сина!“
Елисей позвал Гиезия и сказал: "Позови сонамитянку". Гиезий позвал её. Когда она пришла, Елисей сказал: "Возьми своего сына".
І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклони́лася до землі. І взяла́ вона сина свого та й вийшла...
Женщина вошла, упала ему в ноги и поклонилась ему до земли. Затем она взяла своего сына и вышла.
І вернувся Єлисей до Ґілґалу. А в Краю́ був голод, і пророчі сини сиділи перед ним. І сказав він до свого хлопця: „Пристав великого горшка́, і звари їжу для пророчих синів“.
Елисей возвратился в Галгал. В той земле был голод. Братство пророков сидело перед Елисеем. Елисей сказал своему слуге: "Поставь большой котёл на огонь и свари суп для пророков".
І вийшов один на поле, щоб назбирати ярини́, і знайшов там витку́ рослину, і назбирав із неї повну свою одежу диких огіркі́в. І він прийшов, і накриши́в до горшка́ ї́жі, бо вони не знали того́.
Один из них вышел в поле собирать овощи. Он нашёл дикое вьющееся растение — горлянку, собрал с него плоды и положил их в свою одежду. Вернувшись, он накрошил эти дикие плоды горлянки и положил их в котёл с супом. Никто из пророков не знал, какие это были плоды.
І поналива́ли вони лю́дям їжі. І сталося, як вони їли ту їжу, то закричали й сказали: „Смерть у горшку, чоловіче Божий!“ І не могли вони їсти...
Затем они налили людям немного супа, но как только они начали есть, все закричали: "Божий человек, здесь яд в котле!" И не могли они есть.
А він сказав: „Дайте муки́!“ І він всипав її до горшка і сказав: „Наливай наро́дові, і нехай їдять!“ І вже не було́ нічого злого в горшку́.
Но Елисей сказал: "Принесите немного муки". Он насыпал её в котёл и сказал: "Очисти суп, чтобы люди могли его есть". И не стало в супе ничего вредного.
І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб первопло́ду, — двадцять ячмінних хлібці́в та зе́рна в колоска́х у своїй торбі. І сказав Єлисе́й: „Дай наро́дові, і нехай вони їдять!“
Один человек из Ваалшалиши пришёл и принёс Божьему человеку хлеб от первого урожая. Он принёс в своей сумке двадцать булок ячменного хлеба и свежую пшеницу. И сказал Елисей: "Отдай это людям, пусть едят".
А слуга його сказав: „Що оце покладу я перед сотнею чоловіка?“ Та він відказав: „Дай наро́дові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: їжте й позоставте!“
Слуга Елисея сказал: "Здесь недостаточно для ста человек". Но Елисей ответил: "Отдай эту еду людям. Пусть едят. Господь говорит: "Они будут есть, и ещё останется"".