Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Царів 4) | (2 Царів 6) →

Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

  • А Наама́н, нача́льник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажа́ний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокаже́ний.
  • Нааман, начальник війська арамійського царя, був великим чоловіком у свого пана, і поважаний, бо через нього дав був Господь перемогу араміям. Був він чоловік хоробрий, але прокажений.
  • А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана.
  • Одного разу арамії зробили наскок і забрали з Ізраїльської землі у полон маленьку дівчинку і вона служила в жінки Наамана.
  • І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“
  • І сказала вона своїй пані: “От як би мій пан звернувся до пророка, що в Самарії! Той вигоїв би його від прокази.”
  • А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“.
  • Пішов Нааман до свого пана й оповів йому: Так і так, мовляв, говорить дівчинка, що з Ізраїльської землі.
  • І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі.
  • Арамійський цар і каже: “Іди, я пошлю листа до ізраїльського царя.” Вибрався він, узявши з собою 10 талантів срібла, 6 000 шеклів золота й 10 перемін одежі,
  • І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“
  • і приніс ізраїльському цареві листа. А в ньому стояло: “Як прийде до тебе цей лист, то знай, що я послав до тебе мого слугу Наамана, щоб ти вигоїв його від прокази.”
  • І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“.
  • Як прочитав ізраїльський цар листа, то роздер на собі одежу й каже: “Хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що це він мені присилає вигоїти чоловіка від прокази! Глядіть лишень, він певно шукає тільки зачіпки до мене!”
  • І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“
  • Довідавсь Єлисей, Божий чоловік, що ізраїльський цар роздер на собі одежу, і послав до царя сказати: “Чого ти роздер на собі одежу? Нехай прийде до мене й взнає, що є в Ізраїлі пророк.”
  • І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.
  • От і прибув Нааман із своїми кіньми та колісницею й зупинився коло дверей хати Єлисея.
  • І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“.
  • Вислав до нього Єлисей слугу й звелів сказати: “Іди та викупайся сім раз у Йордані, і тіло твоє знову стане чистим.”
  • І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного...
  • Розгнівався Нааман і відійшов, кажучи: “Я був певний, що він сам до мене вийде, стане передо мною, призове ім'я Господа, Бога свого, помахає рукою над хворим місцем і вигоїть проказу.
  • Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві.
  • Хіба дамаські ріки, Авана та Фарфар, не ліпші, ніж усі ізраїльські води? Хіба ж не можна було б викупатись у них і стати чистим?” І, обернувшись, пішов геть у гніві.
  • І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“
  • Слуги ж його приступили до нього й заговорили до нього так: “Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити щось важке, хіба ти не зробив би? Оскільки ж більш, коли він тобі сказав: Викупайся, і будеш чистий.”
  • І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!...
  • Пішов він, поринув сім разів у Йордані, за словом Божого чоловіка, і тіло його знову стало, мов у малого хлопця, і він став чистий.
  • І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“.
  • І повернувся він з усім своїм почетом до Божого чоловіка, а прибувши, став перед ним та й каже: “Тепер я зрозумів, що нема Бога на всій землі, тільки в Ізраїлі. Тож прийми гостинець від свого слуги.”
  • Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився.
  • Єлисей же каже: “Так певно, як живе Господь, в якого я стою на службі: не прийму нічого.” І хоч як той наполягав, він не хотів брати.
  • І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві!
  • Тоді Нааман сказав: “Коли не хочеш, то дозволь, нехай мені, слузі твоєму, дадуть землі, скільки можуть повезти 2 мули, бо твій слуга не приноситиме більш ні всепалення, ні жертви іншим богам, крім Господа.
  • Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“
  • Одне тільки нехай Господь простить твоєму слузі: коли мій пан піде в храм Ріммона, щоб там поклонятися, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припаду до землі в храмі Ріммона, як він припадатиме там до землі, нехай Господь простить це твоєму слузі.”
  • А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань.
  • Єлисей сказав йому: “Іди в мирі!” І той відійшов від нього, (і пройшов) добрий шматок дороги.
  • І сказав Ґеха́зі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: „Ось мій пан стримав цього сирі́янина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. „Як живий Господь, — побіжу́ за ним і візьму́ щось від нього!“
  • Аж ось Гехазі, слуга Єлисея, Божого чоловіка, подумав собі: “Мій пан пощадив цього арамія Наамана й не прийняв того, що він привіз. Так певно, як живе Господь, я побіжу за ним і візьму щонебудь від нього.”
  • І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“
  • І побіг Гехазі навздогін за Нааманом. Побачив Нааман, що він біжить, скочив йому назустріч із колісниці та й питає: “Чи все гаразд?”
  • А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“
  • Той відповів: “Усе. Послав мене мій пан тобі сказати: Саме оце тепер прийшли до мене з Ефраїм-гори два хлопці з пророчих учнів. Тож дай для них, будь ласка, один талант срібла та дві переміни одежі.”
  • А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним.
  • А Нааман сказав: “Зроби мені ласку: візьми 2 таланти.” Та й упросив його й зав'язав 2 таланти срібла у 2 мішки, і 2 переміни одежі, та й віддав те двом своїм слугам, і ті понесли поперед нього.
  • І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли.
  • Дійшов Гехазі до горба, взяв усе від них, склав у себе в хаті й відпустив людей, і ті пішли.
  • А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“...
  • Як же він увійшов і став перед своїм паном, Єлисей спитав: “Звідки, Гехазі?” А той: “Твій слуга не виходив нікуди.”
  • І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградинка, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць?
  • А Єлисей сказав йому: “Хіба мій дух не був при тому, коли той чоловік зійшов із своєї колісниці тобі назустріч? Оце ти забрав гроші: візьми також городи, оливні сади, виноградники, овець, волів, слуг і слугинь;
  • Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг!
  • але й проказа Наамана вчепиться до тебе й до твоїх потомків назавжди.” І вийшов той від нього білий, як сніг, від прокази.

  • ← (2 Царів 4) | (2 Царів 6) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025