Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
І сказали пророчі сини до Єлисея: „Ось те місце, де ми сидимо перед тобою, затісне́ для нас.
The Floating Ax Head
One day the group of prophets came to Elisha and told him, “As you can see, this place where we meet with you is too small.
One day the group of prophets came to Elisha and told him, “As you can see, this place where we meet with you is too small.
Ходім аж до Йорда́ну, і візьмі́мо звідти кожен по одній дереви́ні, і зробимо собі місце, щоб сидіти там“. А він сказав: „Ідіть“.
Let’s go down to the Jordan River, where there are plenty of logs. There we can build a new place for us to meet.”
“All right,” he told them, “go ahead.”
“All right,” he told them, “go ahead.”
І сказав один: „Будь же ласка́вий, і ходи зо своїми рабами!“ А він сказав: „Я піду́“.
“Please come with us,” someone suggested.
“I will,” he said.
“I will,” he said.
І пішов він із ними, і вони прийшли до Йорда́ну, і руба́ли дерево.
So he went with them.
When they arrived at the Jordan, they began cutting down trees.
When they arrived at the Jordan, they began cutting down trees.
І сталося, коли один вали́в дереви́ну, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: „Ох, пане мій, таж вона пози́чена!“
But as one of them was cutting a tree, his ax head fell into the river. “Oh, sir!” he cried. “It was a borrowed ax!”
І сказав Божий чоловік: „Куди вона впала?“ А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, — і ви́пливла сокира!
“Where did it fall?” the man of God asked. When he showed him the place, Elisha cut a stick and threw it into the water at that spot. Then the ax head floated to the surface.
І він сказав: „Витягни собі!“ А той простя́г свою руку і взяв.
“Grab it,” Elisha said. And the man reached out and grabbed it.
Сирійський цар воював з Ізраїлем. І радився він зо слу́гами своїми, говорячи: „На такому то й такому то місці буде моє таборува́ння“.
Elisha Traps the Arameans
When the king of Aram was at war with Israel, he would confer with his officers and say, “We will mobilize our forces at such and such a place.”
А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: „Стережися перехо́дити оце місце, бо там схо́дяться сирі́яни!“
But immediately Elisha, the man of God, would warn the king of Israel, “Do not go near that place, for the Arameans are planning to mobilize their troops there.”
І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остеріга́в його; і він стері́гся там не раз і не два.
So the king of Israel would send word to the place indicated by the man of God. Time and again Elisha warned the king, so that he would be on the alert there.
І сильно занепоко́їлося серце сирійського царя про ту річ, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: „Чи не розповісте́ мені, хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем?“
The king of Aram became very upset over this. He called his officers together and demanded, “Which of you is the traitor? Who has been informing the king of Israel of my plans?”
І сказав один з його слуг: „Ні, пане мій ца́рю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доно́сить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти гово́риш у спальні своїй!“...
“It’s not us, my lord the king,” one of the officers replied. “Elisha, the prophet in Israel, tells the king of Israel even the words you speak in the privacy of your bedroom!”
А він відказав: „Ідіть, і подивіться, де́ він, — і я пошлю́ й візьму́ його!“ І доне́сено йому, кажучи: „Ось він у Дотані!“
“Go and find out where he is,” the king commanded, “so I can send troops to seize him.”
And the report came back: “Elisha is at Dothan.”
And the report came back: “Elisha is at Dothan.”
І послав він туди коні, і колесни́ці та ві́йсько. І прийшли вони вночі й оточили те місто.
So one night the king of Aram sent a great army with many chariots and horses to surround the city.
А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось ві́йсько ото́чує місто, і коні, і колесни́ці! І сказав його слуга до нього: „Ох, пане мій, що́ бу́демо робити?“
When the servant of the man of God got up early the next morning and went outside, there were troops, horses, and chariots everywhere. “Oh, sir, what will we do now?” the young man cried to Elisha.
А той відказав: „Не бійся, бо ті, що з нами, численні́ші від тих, що з ними“.
“Don’t be afraid!” Elisha told him. “For there are more on our side than on theirs!”
І молився Єлисе́й і говорив: „Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить!“ І відкрив Господь очі того слуги́, і він побачив, аж ось гора́ повна ко́ней та огняни́х колесни́ць навко́ло Єлисе́я!...
Then Elisha prayed, “O LORD, open his eyes and let him see!” The LORD opened the young man’s eyes, and when he looked up, he saw that the hillside around Elisha was filled with horses and chariots of fire.
І зійшли сирійці до ньо́го, а Єлисей помолився до Господа й сказав: „Удар цей люд сліпото́ю!“ І Він ударив їх сліпото́ю за Єлисеєвим словом...
As the Aramean army advanced toward him, Elisha prayed, “O LORD, please make them blind.” So the LORD struck them with blindness as Elisha had asked.
І сказав до них Єлисей: „Це не та доро́га й не те місто. Ідіть за мною, й я проведу́ вас до того чоловіка, якого ви шукаєте“. І він завів їх у Самарі́ю.
Then Elisha went out and told them, “You have come the wrong way! This isn’t the right city! Follow me, and I will take you to the man you are looking for.” And he led them to the city of Samaria.
І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: „Го́споди, відкрий оці очі, і нехай вони побачать!“ І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, — аж ось вони в сере́дині Самарії!...
As soon as they had entered Samaria, Elisha prayed, “O LORD, now open their eyes and let them see.” So the LORD opened their eyes, and they discovered that they were in the middle of Samaria.
І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: „Чи побити їх, чи побити, мій ба́тьку?“
When the king of Israel saw them, he shouted to Elisha, “My father, should I kill them? Should I kill them?”
А той відказав: „Не вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мече́м та своїм списо́м? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана“.
“Of course not!” Elisha replied. “Do we kill prisoners of war? Give them food and drink and send them home again to their master.”
І справив цар для них велику гости́ну, і вони їли й пили; і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирійські о́рди вже більш не вхо́дили до Ізраїлевого Кра́ю.
So the king made a great feast for them and then sent them home to their master. After that, the Aramean raiders stayed away from the land of Israel.
І сталося по тому, і зібрав Бен-Гадад, сирійський цар, увесь свій та́бір, і він зійшов і облі́г Самарію.
Ben-Hadad Besieges Samaria
Some time later, however, King Ben-hadad of Aram mustered his entire army and besieged Samaria.
І був великий голод у Самарії. І ось ті обляга́ли їх, а осляча голова коштувала вісімдеся́т шеклів срібла, а чвертка каву голуби́ного поме́ту п'ять шеклів срібла.
І сталося, прохо́див Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: „Поможи, пане ца́рю!“
One day as the king of Israel was walking along the wall of the city, a woman called to him, “Please help me, my lord the king!”
А він відказав: „Як тобі не поможе Господь, звідки я поможу́ тобі? Чи з то́ку, або з чави́ла?“
He answered, “If the LORD doesn’t help you, what can I do? I have neither food from the threshing floor nor wine from the press to give you.”
І сказав до неї цар: „Що тобі?“ А та відказала: „Оця жінка сказала мені: Дай свого сина, і ми з'їмо́ його сьогодні, а мого сина з'їмо́ взавтра.
But then the king asked, “What is the matter?”
She replied, “This woman said to me: ‘Come on, let’s eat your son today, then we will eat my son tomorrow.’
She replied, “This woman said to me: ‘Come on, let’s eat your son today, then we will eat my son tomorrow.’
І зварили ми мого́ сина та й з'їли його... І сказала я до неї дру́гого дня: Дай сина свого, і ми з'їмо́ його, та вона сховала свого сина“.
So we cooked my son and ate him. Then the next day I said to her, ‘Kill your son so we can eat him,’ but she has hidden her son.”
І сталося, як цар почув слова цієї жінки, то роздер шати свої, і він ходив по мурі. І наро́д побачив, — аж ось вере́тище на тілі його зо спо́ду!
When the king heard this, he tore his clothes in despair. And as the king walked along the wall, the people could see that he was wearing burlap under his robe next to his skin.
І він сказав: „Отак нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, якщо позоста́неться голова Єлисея, Шафатового сина, на ньому сьогодні!“
“May God strike me and even kill me if I don’t separate Elisha’s head from his shoulders this very day,” the king vowed.
А Єлисей сидів у своєму домі, а з ним сиділи старші́. І послав цар чоловіка від себе. Поки прийшов посол до нього, то він сказав до старши́х: „Чи ви бачите, що цей син уби́вника послав зняти мою го́лову? Глядіть, як при́йде цей посол, то замкніть двері, — і прити́снете його в две́рях. Ось і шаруді́ння ніг пана його за ним“.
Elisha was sitting in his house with the elders of Israel when the king sent a messenger to summon him. But before the messenger arrived, Elisha said to the elders, “A murderer has sent a man to cut off my head. When he arrives, shut the door and keep him out. We will soon hear his master’s steps following him.”