Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
І пороби́в він собі доми́ в Давидовому Місті, і пригото́вив місце на Божого ковче́га, і розтягнув для нього ски́нію.
И построил он себе домы в городе Давидовом, и приготовил место для ковчега Божия, и устроил для него скинию.
Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки.
Тогда сказал Давид: никто не должен носить ковчега Божия, кроме левитов, потому что их избрал Господь на то, чтобы носить ковчег Божий и служить Ему вовеки.
І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він.
И собрал Давид всех Израильтян в Иерусалим, чтобы внести ковчег Господень на место его, которое он для него приготовил.
Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять.
из сыновей Каафовых, Уриила начальника и братьев его — сто двадцать человек;
Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять.
из сыновей Мерариных, Асаию начальника и братьев его — двести двадцать человек;
Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять.
из сыновей Гирсоновых, Иоиля начальника и братьев его — сто тридцать человек;
Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті.
из сыновей Елисафановых, Шемаию начальника и братьев его — двести;
Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят.
из сыновей Хевроновых, Елиела начальника и братьев его — восемьдесят;
Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять.
из сыновей Уззииловых, Аминадава начальника и братьев его — сто двенадцать.
І покликав Давид священиків Садо́ка та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава
И призвал Давид священников: Садока и Авиафара, и левитов: Уриила, Асаию, Иоиля, Шемаию, Елиела и Аминадава,
та й сказав до них: „Ви го́лови родів Левитів. Освяті́ться ви та ваші брати, і перенесе́те ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке пригото́вив я йому́.
и сказал им: вы, начальники родов левитских, освятитесь сами и братья ваши, и принесите ковчег Господа, Бога Израилева, на место, которое я приготовил для него;
Бо через те, що споча́тку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало“.
ибо как прежде не вы это делали, то Господь, Бог наш, поразил нас за то, что мы не взыскали Его, как должно.
І освятилися священики та Левити, щоб перене́сти ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
И освятились священники и левиты для того, чтобы нести ковчег Господа, Бога Израилева.
І поне́сли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на пле́чах своїх, на держака́х, на собі.
И понесли сыновья левитов ковчег Божий, как заповедал Моисей по слову Господа, на плечах, на шестах.
І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співакі́в на прила́ддях пісні, на ци́трах, а́рфах, та тих, що грають на цимба́лах, щоб підне́сти голос на радість.
И приказал Давид начальникам левитов поставить братьев своих певцов с музыкальными орудиями, с псалтирями и цитрами и кимвалами, чтобы они громко возвещали глас радования.
І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з сині́в Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї.
И поставили левиты Емана, сына Иоилева, и из братьев его, Асафа, сына Верехиина, а из сыновей Мерариных, братьев их, Ефана, сына Кушаии;
А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, — придве́рних.
и с ними братьев их второстепенных: Захарию, Бена, Иаазиила, Шемирамофа, Иехиила, Унния, Елиава, Ванею, Маасея, Маттафию, Елифлеуя, Микнея и Овед-Едома и Иеиела, привратников.
А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяни́х цимба́лах.
Еман, Асаф и Ефан играли громко на медных кимвалах,
А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на ци́трах, на аламот.
а Захария, Азиил, Шемирамоф, Иехиил, Унний, Елиав, Маасей и Ванея — на псалтирях, тонким голосом.
А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію — на а́рфах, на окта́ві, щоб починати гру.
Маттафия же, Елифлеуй, Микней, Овед-Едом, Иеиел и Азазия — на цитрах, чтобы делать начало.
А Кенанію, зверхника Левитів, — над но́шенням; він навчав носити, бо вмів того.
А Хенания, начальник левитов, был учитель пения, потому что был искусен в нём.
А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурми́ли в су́рми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя — придве́рні для ковчега.
Шевания, Иосафат, Нафанаил, Амасай, Захария, Ванея и Елиезер, священники, трубили трубами пред ковчегом Божиим. Овед-Едом и Иехия были придверниками у ковчега.
І пішов Давид і Ізраїлеві старші́ та тисячники, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.
Так Давид и старейшины Израилевы и тысяченачальники пошли перенести ковчег завета Господня из дома Овед-Едомова с веселием.
І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що не́сли ковчега Господнього заповіту, то вони прине́сли в жертву сім биків та сім баранів.
И когда Бог помог левитам, нёсшим ковчег завета Господня, тогда закололи в жертву семь тельцов и семь овнов.
А Давид був зодя́гнений в одежу з вісо́ну, як і всі Левити, що не́сли ковчега, і співаки́, і Кенанія, зверхник но́шення і співакі́в, а на Давиді був ще й льняни́й ефо́д.
Давид был одет в виссонную одежду, а также и все левиты, нёсшие ковчег, и певцы, и Хенания, начальник музыкантов и певцов. На Давиде же был ещё льняной ефод.
І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах.
Так весь Израиль вносил ковчег завета Господня с восклицанием, при звуке рога и труб и кимвалов, играя на псалтирях и цитрах.
І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці.
Когда ковчег завета Господня входил в город Давидов, Мелхола, дочь Саулова, смотрела в окно и, увидев царя Давида, скачущего и веселящегося, уничижила его в сердце своём.