Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.
Царь Давид сказал всему собранию:
— Мой сын Соломон, единственный, кого избрал Бог, молод и неопытен. Работа велика, ведь этот храм не для человека, а для Господа Бога.
— Мой сын Соломон, единственный, кого избрал Бог, молод и неопытен. Работа велика, ведь этот храм не для человека, а для Господа Бога.
А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.
Я все приготовил для дома моего Бога, что только смог — золото, серебро, бронзу, железо и дерево, а кроме того, много оникса и камней в оправы, бирюзы,127 разноцветных камней, всех видов драгоценных камней и мрамора.
І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:
Кроме того, из любви к моему Богу, я отдаю собственное золото и серебро на дом моего Бога сверх всего того, что я заготовил для этого святого дома. Я отдаю:
три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;
три тысячи талантов128 золота из Офира и семь тысяч талантов129 очищенного серебра для покрытия стен зданий,
на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“
для всех золотых и серебряных вещей и для всякой работы ремесленников. Кто еще готов сделать добровольные пожертвования, посвящая себя сегодня Господу?
І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.
Тогда главы семейств, вожди родов Израиля, тысячники и сотники, и сановники, надзирающие за царским добром, стали делать добровольные пожертвования.
І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.
Они пожертвовали на работу по строительству Божьего дома пять тысяч талантов130 и десять тысяч дариков131 золота, десять тысяч талантов132 серебра, восемнадцать тысяч талантов133 бронзы и сто тысяч талантов134 железа.
А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.
Всякий, у кого были драгоценные камни, отдавал их в сокровищницу дома Господа в руки гершонита Иехиила.
І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.
Народ радовался добровольному участию своих вождей, потому что они жертвовали Господу от всего сердца. Очень радовался и царь Давид.
І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!
Давид благословил Господа перед всем собранием, говоря:
— Благословен будь, Господи,
Бог отца нашего Израиля,
во веки и веки!
Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!
Твои, Господи, величие и мощь,
великолепие, победа и слава,
ведь в небесах и на земле — все Твое.
Твое, Господи, царство.
Ты над всем вознесен как Глава.
І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.
От Тебя богатство и слава,
Ты — властитель всего.
В руках Твоих — сила и власть
вознести и упрочить все.
А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.
И сейчас, Бог наш, мы благодарим Тебя
и хвалим Твое славное имя.
І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.
— Но кто я и кто мой народ, чтобы нам делать это добровольное пожертвование? Все происходит от Тебя, и мы даем Тебе лишь то, что получили из Твоей руки.
Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!
Мы странники и чужеземцы в Твоих глазах, какими были и наши предки. Наши дни на земле — как тень, и нет надежды.
Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!
Господи, наш Боже, все это изобилие, что мы приготовили для строительства дома для Твоего святого имени, мы получили из Твоей руки, оно целиком принадлежит Тебе.
І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.
Я знаю, мой Бог, что Ты испытываешь сердца и Тебе угодно чистосердечие. Я от чистого сердца добровольно отдал все это и теперь с радостью вижу, что и Твой народ, который находится здесь, добровольно жертвует Тебе.
Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!
Господи, Бог наших отцов Авраама, Исаака и Израиля, сохрани это желание в сердцах Твоего народа навсегда и сбереги их сердца верными Тебе.
А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“
Дай моему сыну Соломону от всего сердца соблюдать Твои повеления, предписания и установления и сделать все, чтобы построить дом, для которого я все это приготовил.
І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“ І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!
Затем Давид сказал всему собранию:
— Славьте Господа, вашего Бога!
И все они восхвалили Господа, Бога их отцов. Они низко поклонились и простерлись ниц перед Господом и перед царем.
— Славьте Господа, вашего Бога!
И все они восхвалили Господа, Бога их отцов. Они низко поклонились и простерлись ниц перед Господом и перед царем.
І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.
На следующий день народ принес жертвы Господу и вознес Ему всесожжения: тысячу быков, тысячу баранов и тысячу ягнят вместе с положенными жертвенными возлияниями и многими другими жертвами за весь Израиль.
І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.
Люди ели и пили в тот день перед Господом с великой радостью.
Затем они признали Соломона, сына Давида, царем во второй раз, помазав его пред Господом в правители, а Цадока в священники.
Затем они признали Соломона, сына Давида, царем во второй раз, помазав его пред Господом в правители, а Цадока в священники.
І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.
И Соломон сел на престол Господа как царь вместо своего отца Давида. Он преуспевал, и весь Израиль повиновался ему.
І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.
Все вожди и могучие воины, а также все сыновья царя Давида признали над собой власть царя Соломона.
І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.
Господь высоко вознес Соломона в глазах всего Израиля и даровал ему такое царское великолепие, какого не было прежде ни у кого из израильских царей.
І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.
Давид, сын Иессея, был царем всего Израиля.
А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.
Он правил Израилем сорок лет — семь лет в Хевроне и тридцать три года в Иерусалиме.
І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.
Он умер в глубокой старости, насытившись жизнью, богатством и славой. И царем вместо него стал его сын Соломон.
А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,
Что же до событий правления царя Давида, от первых до последних, то они описаны пророками Самуилом, Нафаном и Гадом.
ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.
Эти записи повествуют о деяниях Давида во время его царствования, о его власти и событиях, которые выпали на его долю, о том, что случилось с Израилем и всеми царствами земли.