Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New International Version
Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.
Asa’s Last Years
In the thirty-sixth year of Asa’s reign Baasha king of Israel went up against Judah and fortified Ramah to prevent anyone from leaving or entering the territory of Asa king of Judah.
In the thirty-sixth year of Asa’s reign Baasha king of Israel went up against Judah and fortified Ramah to prevent anyone from leaving or entering the territory of Asa king of Judah.
І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
Asa then took the silver and gold out of the treasuries of the Lord’s temple and of his own palace and sent it to Ben-Hadad king of Aram, who was ruling in Damascus.
„Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.
“Let there be a treaty between me and you,” he said, “as there was between my father and your father. See, I am sending you silver and gold. Now break your treaty with Baasha king of Israel so he will withdraw from me.”
І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.
І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
When Baasha heard this, he stopped building Ramah and abandoned his work.
А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.
Then King Asa brought all the men of Judah, and they carried away from Ramah the stones and timber Baasha had been using. With them he built up Geba and Mizpah.
А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.
At that time Hanani the seer came to Asa king of Judah and said to him: “Because you relied on the king of Aram and not on the Lord your God, the army of the king of Aram has escaped from your hand.
Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“
For the eyes of the Lord range throughout the earth to strengthen those whose hearts are fully committed to him. You have done a foolish thing, and from now on you will be at war.”
І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.
Asa was angry with the seer because of this; he was so enraged that he put him in prison. At the same time Asa brutally oppressed some of the people.
І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
The events of Asa’s reign, from beginning to end, are written in the book of the kings of Judah and Israel.
І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.
In the thirty-ninth year of his reign Asa was afflicted with a disease in his feet. Though his disease was severe, even in his illness he did not seek help from the Lord, but only from the physicians.
І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.
Then in the forty-first year of his reign Asa died and rested with his ancestors.
І поховали його в його гробни́цях, які він ви́копав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він напо́внив па́хощами та різними, по-містецькому зро́бленими, мастя́ми. І спалили йому дуже велике палі́ння.
They buried him in the tomb that he had cut out for himself in the City of David. They laid him on a bier covered with spices and various blended perfumes, and they made a huge fire in his honor.