Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.
На тридцать шестом году правления Асы, царя Иудеи, Бааша, царь Израиля, двинулся на земли Иудеи и укрепил Раму, чтобы никто не мог ни войти во владения Асы, царя Иудеи, ни покинуть их.
І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
Тогда Аса взял серебро и золото из сокровищниц Господнего дома и своего дворца и послал царю Арама Венададу,62 который правил в Дамаске, сказав:
„Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.
— Пусть между мной и тобой будет союз, как он был между нашими отцами. Вот, я посылаю тебе серебро и золото. Расторгни же свой союз с Баашей, царем Израиля, чтобы он отступил от меня.
І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.
Венадад согласился с предложением царя Асы и послал своих военачальников против городов Израиля. Они захватили Ийон, Дан, Авел-Маим63 и все города для припасов в земле Неффалима.
І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
Услышав об этом, Бааша перестал укреплять Раму и бросил работу.
А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.
А царь Аса привел весь народ Иудеи, и они вынесли из Рамы камни и дерево, которыми строил Бааша. Он укрепил ими Геву и Мицпу.
А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.
В то время к Асе, царю Иудеи, пришел провидец Ханани и сказал ему:
— Так как ты положился на царя Арама, а не на Господа, твоего Бога, войско царя Арама спаслось от твоей руки.
— Так как ты положился на царя Арама, а не на Господа, твоего Бога, войско царя Арама спаслось от твоей руки.
Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
Разве кушиты и ливийцы не были могучим войском с огромным числом колесниц и всадников?64 Но когда ты положился на Господа, Он отдал их в твои руки.
Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“
Ведь глаза Господа осматривают всю землю, чтобы укреплять тех, чьи сердца всецело преданы Ему. Ты сделал глупость, и отныне у тебя постоянно будут войны.
І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.
Аса разгневался за это на провидца. Он был в такой ярости, что бросил его в темницу. В это же время Аса жестоко обошелся с некоторыми людьми из народа.
І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
События правления Асы, от первых до последних, записаны в «Книге царей Иудеи и Израиля».
І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.
На тридцать девятом году правления у Асы началась тяжелая болезнь ног, но даже в болезни он не искал Господа, а понадеялся на помощь лекарей.
І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.
Аса упокоился со своими предками, скончавшись на сорок первом году своего правления.
І поховали його в його гробни́цях, які він ви́копав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він напо́внив па́хощами та різними, по-містецькому зро́бленими, мастя́ми. І спалили йому дуже велике палі́ння.
Его похоронили в гробнице, которую он вытесал для себя в Городе Давида. Его положили на ложе, которое было наполнено разными благовониями, и развели в его честь огромный поминальный костер.