Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Хронік 17) | (2 Хронік 19) →

Переклад Огієнка

Синодальный перевод

  • І було́ в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоя́чився з Ахавом.
  • И было у Иосафата много богатства и славы; и породнился он с Ахавом.
  • А по кількох ро́ках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібно́ї та худоби великої йому́ та наро́дові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
  • И пошёл через несколько лет к Ахаву в Самарию; и заколол для него Ахав множество скота мелкого и крупного, и для людей, бывших с ним, и склонял его идти на Рамоф Галаадский.
  • І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: „Чи пі́деш зо мною до ґілеадського Рамоту?“ А той відказав йому: „Я — як ти, народ мій — як твій народ, і буду з тобою на війні“.
  • И говорил Ахав, царь Израильский, Иосафату, царю Иудейскому: пойдёшь ли со мною в Рамоф Галаадский? Тот сказал ему: как ты, так и я, как твой народ, так и мой народ: иду с тобою на войну!
  • І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: „Ви́відай зараз слово Господнє!“
  • И сказал Иосафат царю Израильскому: вопроси сегодня, что скажет Господь.
  • І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“ А ті сказали: „Іди, і Бог дасть його в цареву руку!“
  • И собрал царь Израильский пророков четыреста человек и сказал им: идти ли нам на Рамоф Галаадский войною, или удержаться? Они сказали: иди, и Бог предаст его в руку царя.
  • І сказав Йосафат: „Чи нема тут іще Господнього пророка, — і зверні́мось до нього“.
  • И сказал Иосафат: нет ли здесь ещё пророка Господня? спросим и у него.
  • І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я нена́виджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхе́й, син Їмлин“. А Йосафат відказав: „Нехай цар не говорить таке!“
  • И сказал царь Израильский Иосафату: есть ещё один человек, через которого можно вопросить Господа; но я не люблю его, потому что он не пророчествует обо мне доброго, а постоянно пророчествует худое; это Михей, сын Иемвлая. И сказал Иосафат: не говори так, царь.
  • І покликав Ізраїлів цар одного е́внуха й сказав: „Приведи скоріше Міхе́я, Їмлиного сина!“
  • И позвал царь Израильский одного евнуха, и сказал: сходи поскорее за Михеем, сыном Иемвлая.
  • А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повби́рані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкува́ли перед ними.
  • Царь же Израильский и Иосафат, царь Иудейский, сидели каждый на своём престоле, одетые в царские одежды; сидели на площади у ворот Самарии, и все пророки пророчествовали пред ними.
  • А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні ро́ги й сказав: „Так сказав Господь: Оцим будеш бода́ти сиріян аж до ви́гублення їх!“
  • И сделал себе Седекия, сын Хенааны, железные рога и сказал: так говорит Господь: сими избодёшь Сириян до истребления их.
  • І всі пророки пророкува́ли так, говорячи: „Вихо́дь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, — і Господь дасть його в цареву руку!“
  • И все пророки пророчествовали то же, говоря: иди на Рамоф Галаадский; будет успех тебе, и предаст его Господь в руку царя.
  • А той послане́ць, що пішов покликати Міхе́я, говорив до ньо́го, кажучи: „Ось слова тих пророків, — одноу́сно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, — і ти говори́тимеш добре“.
  • Посланный, который пошёл позвать Михея, говорил ему: вот, пророки единогласно предрекают доброе царю; пусть бы и твоё слово было такое же, как каждого из них: изреки и ты доброе.
  • І сказав Міхе́й: „Як живий Господь, — те, що́ скаже Господь, тільки те говоритиму!“
  • И сказал Михей: жив Господь, — что скажет мне Бог мой, то изреку я.
  • І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: „Міхе́ю, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занеха́ти?“ А той відказав: „Вийдіть, і будете мати успіх, — і вони будуть дані в вашу руку“.
  • И пришёл он к царю, и сказал ему царь: Михей, идти ли нам войной на Рамоф Галаадский, или удержаться? И сказал тот: идите, будет вам успех, и они преданы будут в руки ваши.
  • І сказав йому цар: „Аж скільки разі́в я заприсягав тебе, що ти не говори́тимеш мені нічо́го, тільки правду в Ім'я́ Господа?“
  • И сказал ему царь: сколько раз мне заклинать тебя, чтобы ты не говорил мне ничего, кроме истины, во имя Господне?
  • А той відказав: „Я бачив усього Ізраїля, розпоро́шеного по гора́х, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, — нехай ве́рнуться з ми́ром кожен до дому свого!“
  • Тогда Михей сказал: я видел всех сынов Израиля, рассеянных по горам, как овец, у которых нет пастыря, — и сказал Господь: «нет у них начальника, пусть возвратятся каждый в дом свой с миром».
  • І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Чи ж не казав я тобі, — він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?“
  • И сказал царь Израильский Иосафату: не говорил ли я тебе, что он не пророчествует обо мне доброго, а только худое?
  • А Міхе́й відказав: „Тому́ послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне ві́йсько стояло по правиці Його та по лівиці Його.
  • И сказал Михей: так выслушайте слово Господне: я видел Господа, сидящего на престоле Своём, и всё воинство небесное стояло по правую и по левую руку Его.
  • І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде́ в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.
  • И сказал Господь: «кто увлёк бы Ахава, царя Израильского, чтобы он пошёл и пал в Рамофе Галаадском?» И один говорил так, другой говорил иначе.
  • І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намо́влю його! І сказав йому Господь: Чим?
  • И выступил один дух, и стал пред лицом Господа, и сказал: «я увлеку его». И сказал ему Господь: «чем?»
  • А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
  • Тот сказал: «я выйду и буду духом лжи в устах всех пророков его». И сказал Он: «ты увлечёшь его, и успеешь; пойди и сделай так».
  • А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре“.
  • И теперь, вот, попустил Господь духу лжи войти в уста сих пророков твоих, но Господь изрёк о тебе недоброе.
  • І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці́ та й сказав: „Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?“
  • И подошёл Седекия, сын Хенааны, и ударил Михея по щеке, и сказал: по какой это дороге отошёл от меня Дух Господень, чтобы говорить в тебе?
  • А Міхей відказав: „Ось ти побачиш це того дня, коли вві́йдеш до внутрішньої кімна́ти, щоб схова́тися“.
  • И сказал Михей: вот, ты увидишь это в тот день, когда будешь бегать из комнаты в комнату, чтобы укрыться.
  • І сказав Ізраїлів цар: „Візьміть Міхе́я, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
  • И сказал царь Израильский: возьмите Михея и отведите его к Амону градоначальнику и к Иоасу, сыну царя,
  • та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.
  • и скажите: так говорит царь: посадите этого в темницу и кормите его хлебом и водою скудно, доколе я не возвращусь в мире.
  • А Міхе́й відказав: „Якщо справді ве́рнешся ти з миром, то не говорив Господь через мене“. І до того сказав: „Слухайте це, усі люди!“
  • И сказал Михей: если ты возвратишься в мире, то не Господь говорил через меня. И сказал: слушайте это, все люди!
  • І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
  • И пошёл царь Израильский и Иосафат, царь Иудейский, к Рамофу Галаадскому.
  • І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберуся й піду́ на бій, а ти вбери свої шати!“ І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.
  • И сказал царь Израильский Иосафату: я переоденусь и вступлю в сражение, а ты надень свои царские одежды. И переоделся царь Израильский, и вступили в сражение.
  • А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесни́ць, говорячи: „Не воюйте ні з мали́м, ні з великим, а тільки з сами́м Ізраїлевим царем!“
  • И царь Сирийский повелел начальникам колесниц, бывших у него, сказав: не сражайтесь ни с малым, ни с великим, а только с одним царём Израильским.
  • І сталося, як зверхники колесни́ць побачили Йонатана, то вони сказали: „Це Ізраїлів цар!“ І вони оточи́ли його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.
  • И когда увидели Иосафата начальники колесниц, то подумали: «это царь Израильский», — и окружили его, чтобы сразиться с ним. Но Иосафат закричал, и Господь помог ему, и отвёл их Бог от него.
  • І сталося, як зверхники колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
  • И когда увидели начальники колесниц, что это не был царь Израильский, то поворотили от него.
  • А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'я́занням пояса та між па́нцерем. А той сказав візникові: „Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ра́нений“...
  • Между тем один человек случайно натянул лук свой и ранил царя Израильского сквозь швы лат. И сказал он вознице: повороти назад, и вези меня от войска, ибо я ранен.
  • І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поста́влений на колесни́ці проти сирі́ян аж до вечора. І помер він під час за́ходу сонця...
  • Но сражение в тот день усилилось; и царь Израильский стоял на колеснице напротив Сириян до вечера, и умер на закате солнца.

  • ← (2 Хронік 17) | (2 Хронік 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025