Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
А цариця Шеви почула була́ про славу Соломонову, і прийшла ви́пробувати Соломона зага́дками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим бага́тством, — із верблю́дами, що не́сли па́хощі та бе́зліч золота й дорогого камі́ння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було́ на серці її.
Visit of the Queen of Sheba
When the queen of Sheba heard of Solomon’s fame, she came to Jerusalem to test him with hard questions. She arrived with a large group of attendants and a great caravan of camels loaded with spices, large quantities of gold, and precious jewels. When she met with Solomon, she talked with him about everything she had on her mind.
When the queen of Sheba heard of Solomon’s fame, she came to Jerusalem to test him with hard questions. She arrived with a large group of attendants and a great caravan of camels loaded with spices, large quantities of gold, and precious jewels. When she met with Solomon, she talked with him about everything she had on her mind.
І Соломон вияснив їй усі її за́пити, і не було за́питу, незна́ного Соломонові, якого не порішив би він їй.
Solomon had answers for all her questions; nothing was too hard for him to explain to her.
І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудува́в,
When the queen of Sheba realized how wise Solomon was, and when she saw the palace he had built,
і їжу сто́лу його, і ме́шкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і ча́шників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він ухо́дить до Господнього дому, — і не могла вона з дива вийти!
І сказала вона до царя: „Правдою було те, що я чула в своїм кра́ї про твої діла та про твою мудрість.
І не повірила я їхнім слова́м, аж поки сама́ не прийшла та не побачили мої очі, — і ось не була́ предста́влена мені й половина великости твоєї мудрости: ти переви́щив славу, про яку я чула!
I didn’t believe what was said until I arrived here and saw it with my own eyes. In fact, I had not heard the half of your great wisdom! It is far beyond what I was told.
Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слу́ги, що за́вжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!
How happy your people must be! What a privilege for your officials to stand here day after day, listening to your wisdom!
Нехай буде благослове́нний Госпо́дь, Бог твій, що вподо́бав тебе́, щоб посадити тебе́ на Свого тро́на за царя у Го́спода, Бога твого, через любов Бога твого до Ізра́їля, щоб утверди́ти його навіки. І Він настанови́в тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!“
Praise the LORD your God, who delights in you and has placed you on the throne as king to rule for him. Because God loves Israel and desires this kingdom to last forever, he has made you king over them so you can rule with justice and righteousness.”
І дала́ вона царе́ві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато па́хощів та дороге́ камі́ння. І більш уже не було таких па́хощів, як ті, що цариця Шеви дала́ царе́ві Соломо́нові!
І також Хура́мові раби та раби Соломонові, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували алму́ґове дерево та дороге́ камі́ння.
І пороби́в цар з алмуґового де́рева схо́ди для Господнього дому та для дому царсько́го, і гу́сла, і а́рфи для співакі́в. І такі речі, як вони, не ба́чені перед тим в юдейському Кра́ї!
А цар Соломон дав цариці Шеви все бажа́ння її, чого вона бажа́ла, окрім такого, що вона приве́зла до царя. І пішла вона назад до свого кра́ю, вона та слу́ги її.
King Solomon gave the queen of Sheba whatever she asked for — gifts of greater value than the gifts she had given him. Then she and all her attendants returned to their own land.
І була вага того золота, що прихо́дило для Соломона в одно́му році, шість сотень і шістдеся́т і шість талантів золота,
окрім того, що прихо́дило від купців та з торго́влі ходя́чих. І всі царі ара́бські та намі́сники Кра́ю дово́зили золото й срібло Соломо́нові.
This did not include the additional revenue he received from merchants and traders. All the kings of Arabia and the governors of the provinces also brought gold and silver to Solomon.
І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, — шість сотень шеклів кутого золота йшло на одно́го щита,
та три сотні щитів менших із кутого золота, — три сотні шеклів золота йшло на одно́го щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
І зробив цар великого тро́на зо слоно́вої кости, і покрив його чистим золотом.
Then the king made a huge throne, decorated with ivory and overlaid with pure gold.
У тро́на було шість схі́дців та підні́жжя з золота позад трону, та пору́ччя з цього й з того боку при місці сиді́ння, та два леви, що стояли при пору́ччях.
The throne had six steps, with a footstool of gold. There were armrests on both sides of the seat, and the figure of a lion stood on each side of the throne.
І дванадцять левів стояли там на шости ступеня́х з того й з того боку. По всіх царствах не було так зро́бленого!
There were also twelve other lions, one standing on each end of the six steps. No other throne in all the world could be compared with it!
І ввесь по́суд на пиття́ царя Соломона — золото, і всі речі дому Ливанського Лісу — щире золото, нічого з срібла, — воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
All of King Solomon’s drinking cups were solid gold, as were all the utensils in the Palace of the Forest of Lebanon. They were not made of silver, for silver was considered worthless in Solomon’s day!
Бо царе́ві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото та срібло, слоно́ву кість, і ма́вп та па́в.
І став цар Соломон найбільшим від усіх зе́мних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
So King Solomon became richer and wiser than any other king on earth.
І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послу́хати його мудрости, що Бог дав у його серце.
Kings from every nation came to consult him and to hear the wisdom God had given him.
І вони прино́сили кожен свого да́ра, — речі срібні та речі золоті, й одежу, збро́ю та па́хощі, коні та мули, — що́ на рік припада́ло.
Year after year everyone who visited brought him gifts of silver and gold, clothing, weapons, spices, horses, and mules.
І було в Соломона чотири тисячі кі́нських жо́лобів та колесни́ць, і дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозмі́щував їх по колесни́чних містах та при царі в Єрусалимі.
І він панував над усіма́ царями від Річки й аж до кра́ю филисти́млян, і аж до єгипетської границі.
І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того камі́ння, а кедрів наскладав, щодо числе́нности, як сикомо́ри, що в Шефелі!
А ко́ней приво́дили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.
А решта Соломонових діл, перших та останніх, — ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в виді́ннях прозорли́вця Єді на Єровоама, Неватового сина.
Summary of Solomon’s Reign
The rest of the events of Solomon’s reign, from beginning to end, are recorded in The Record of Nathan the Prophet, and The Prophecy of Ahijah from Shiloh, and also in The Visions of Iddo the Seer, concerning Jeroboam son of Nebat.
І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.
Solomon ruled in Jerusalem over all Israel for forty years.