Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
І сталося, як почув Санвалла́т, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що направляється єрусалимський мур, що ви́ломи в стіні стали затарасо́вуватися, то дуже запали́лися гнівом.
І змо́вилися вони всі ра́зом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замі́шання.
saying in front of his friends and the Samarian army officers, “What does this bunch of poor, feeble Jews think they’re doing? Do they think they can build the wall in a single day by just offering a few sacrifices?b Do they actually think they can make something of stones from a rubbish heap — and charred ones at that?”
І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторо́жу вдень та вночі, перед ними.
Tobiah the Ammonite, who was standing beside him, remarked, “That stone wall would collapse if even a fox walked along the top of it!”
І сказав Юда: „Осла́бла сила носія́, а зва́лищ багато, — і ми не зможемо да́лі будувати мура!“
Then I prayed, “Hear us, our God, for we are being mocked. May their scoffing fall back on their own heads, and may they themselves become captives in a foreign land!
А наші нена́висники говорили: „Вони не знатимуть і не побачать, як ми при́йдемо до сере́дини їх, і позабива́ємо їх, та її спи́нимо працю!“
І сталося, як прихо́дили ті юде́яни, що сиділи при них, то говорили нам про це разі́в десять, зо всіх місць, де вони пробува́ли.
At last the wall was completed to half its height around the entire city, for the people had worked with enthusiasm.
Тоді поставив я сторо́жу здо́лу того місця за муром у пече́рах. І поставив я народ за їхніми ро́дами, з їхніми меча́ми, їхніми ра́тищами та їхніми лу́ками.
І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхе́тних, і до заступників, і до решти наро́ду: „Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізно́го, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочо́к ваших, жіно́к ваших та за доми́ ваші!“
They all made plans to come and fight against Jerusalem and throw us into confusion.
І сталося, як почули наші вороги́, що нам те відо́ме, то Господь зламав їхній за́дум, і всі ми верну́лися до муру, кожен до праці своєї.
But we prayed to our God and guarded the city day and night to protect ourselves.
І було́ від того дня, що половина моїх юнакі́в робили працю, а половина їх міцно тримала списи, щити́, і луки та па́нцері, а зверхники стояли позад Юдиного дому.
Then the people of Judah began to complain, “The workers are getting tired, and there is so much rubble to be moved. We will never be able to build the wall by ourselves.”
Будівни́чі працювали на мурі, а носії́ наладо́вували тяга́р, — вони однією рукою робили працю, а однією міцно тримали списа.
Meanwhile, our enemies were saying, “Before they know what’s happening, we will swoop down on them and kill them and end their work.”
А в кожного будівничого його меч був прив'я́заний на сте́гнах його, і так вони будували, а біля мене був сурма́ч.
І сказав я до шляхе́тних, до заступників та до решти наро́ду: „Праця велика й просто́ра, а ми повідді́лювані на мурі, дале́ко один від о́дного.
So I placed armed guards behind the lowest parts of the wall in the exposed areas. I stationed the people to stand guard by families, armed with swords, spears, and bows.
Тому то в місце, де почуєте голос сурми́, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас!“
Then as I looked over the situation, I called together the nobles and the rest of the people and said to them, “Don’t be afraid of the enemy! Remember the Lord, who is great and glorious, and fight for your brothers, your sons, your daughters, your wives, and your homes!”
І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до поя́влення зір.
When our enemies heard that we knew of their plans and that God had frustrated them, we all returned to our work on the wall.
Також того ча́су сказав я до наро́ду: „Кожен з юнако́м своїм нехай ночують у сере́дині Єрусалиму, і бу́дуть вони для нас уночі — сторо́жею, а вдень — на працю“.
But from then on, only half my men worked while the other half stood guard with spears, shields, bows, and coats of mail. The leaders stationed themselves behind the people of Judah