Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
Того дня цар Ахашверо́ш віддав цариці Есте́рі дім Га́мана, нена́висника юдеїв, а Мордеха́й став перед цареве обличчя, бо Есте́р виявила, хто́ він для неї.
В тот же день царь Ксеркс отдал царице Есфири поместье Амана, врага иудеев. А Мардохей предстал перед царем, потому что Есфирь рассказала, кем он ей приходится.
І зняв цар свого пе́рсня, що забрав від Га́мана, та й дав його Мордеха́єві, а Есте́р настановила Мордехая над Гамановим домом.
Царь снял свой перстень, который он забрал у Амана, и подарил его Мардохею. А Есфирь назначила его смотрителем над поместьем Амана.
І Есте́р далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та блага́ла його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та за́думи його, які заду́мував був на юдеїв.
Есфирь вновь умоляла царя, припадая к его ногам и плача. Она молила его пресечь злой план агагитянина Амана, который тот замыслил против иудеев.
І простягнув цар до Есте́ри золоте бе́рло, а Есте́р устала й стала перед царе́вим обличчям,
Царь протянул к Есфири золотой скипетр, и она поднялась и встала перед ним.
та й сказала: „Якщо це цареві вго́дне, й якщо знайшла́ я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в оча́х його, нехай буде написано, щоб були́ пове́рнені ті листи́ за́думів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигу́блювати юдеїв, які є в царевих окру́гах.
— Если царю угодно, — сказала она, — если я нашла у него расположение, если он думает, что это правильно, и если я ему нравлюсь, то пусть прикажут отозвать письма, сочиненные агагитянином Аманом, сыном Аммедаты, которые он написал, чтобы погубить иудеев во всех царских провинциях.
Бо як я могла б дивитися на лихо, що спітка́є наро́д мій, і як я могла б дивитися на заги́біль ро́ду свого́?“
Как же я смогу безразлично смотреть на беду моего народа? Как я смогу смотреть на гибель моих сородичей?
І сказав цар Ахашверо́ш до цариці Есте́ри та до юде́янина Мордеха́я: „Ось я дав Есте́рі дім Гамана, а його повісили на ши́бениці за те, що простя́г був руку свою на юдеїв.
Царь Ксеркс ответил царице Есфири и иудею Мардохею:
— За то, что Аман преследовал иудеев, я отдал его поместье Есфири, а его самого повесили на виселице.
— За то, что Аман преследовал иудеев, я отдал его поместье Есфири, а его самого повесили на виселице.
А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших оча́х, в імені царя́, і припеча́тайте царськи́м пе́рснем, бо листа́, що був написаний в імені царя та був припеча́таний царськи́м пе́рснем, не можна відмінити“.
А вы напишите от царского имени другой указ, в пользу иудеев, как вам будет угодно, и скрепите его царским перстнем, потому что никакого письма, написанного от лица царя и скрепленного его перстнем, отменить нельзя.
І були покли́кані царські́ писарі́ того ча́су, місяця третього, — він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордеха́й, до юдеїв, і до сатра́пів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, — сто й двадцять і сім окру́г, і до кожної окру́ги письмо́м її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмо́м та їхньою мовою.
И созваны были в то время — в двадцать третий день третьего месяца, месяца сивана,20 — царские писари. Они записали все распоряжения Мардохея к иудеям, к наместникам провинций, наместникам и князьям ста двадцати семи провинций, простиравшихся от Индии до Куша. Эти распоряжения были написаны письменами каждой провинции и на языке каждого народа, и для иудеев — их письменами и на их языке.
І понапи́сував він листи́ в імені царя Ахашвероша, і поприпеча́тував пе́рснем царськи́м, і послав через гінці́в на ко́нях, які їздять на держа́вних ко́нях, ко́нях баски́х,
Мардохей написал от имени царя Ксеркса, скрепил письма царским перстнем и разослал их через конных гонцов, которые ездили на быстрых конях, специально выведенных для царя.
що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, ви́губити, забити та погубити всяке ві́йсько наро́ду та окру́ги, що нена́видять їх, дітей та жінок, а здо́бич по них — розграбува́ти,
Царский указ давал иудеям всякого города право собираться и защищать себя: губить, уничтожать и искоренять всякое войско любого народа или провинции, которое нападет на них, включая их женщин и детей, и расхищать имущество своих врагов.
одно́го дня по всіх окру́гах царя Ахашвероша, — тринадцятого дня дванадцятого місяця, — він місяць ада́р.
Днем, назначенным для этого иудеям во всех провинциях царя Ксеркса, был тринадцатый день двенадцатого месяца, месяца адара.21
Відпис цього листа́ щоб був ви́даний, як зако́н, у кожній окрузі, по́сланий був відкри́тий для всіх наро́дів, і щоб юдеї були гото́ві на той день помсти́тися на своїх ворогах.
Копия текста указа должна была быть оглашена как закон в каждой провинции и объявлена во всеуслышание людям всякого народа, чтобы иудеи были готовы в тот день отомстить за себя своим врагам.
Гінці́, що поїхали ве́рхи на швидки́х конях, вийшли, приспі́шені та пі́гнані царськи́м словом. А цей нака́з був да́ний у за́мку Су́зи.
Гонцы, ездившие на царских конях, поспешили тронуться в путь, подгоняемые царским повелением. Указ же был оглашен и в крепости Сузы.
А Мордехай вийшов з-перед царе́вого обличчя в царські́й одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссо́нний і пурпу́ровий заві́й. І місто Су́зи раділо та тішилося!
Мардохей ушел от царя, облаченный в голубые и белые царские одежды, большой золотой венец и пурпурную мантию из тонкого льна. В городе Сузы начался веселый праздник.
Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!
Для иудеев это было время света и веселья, радости и чести.
І в кожній окру́зі та в кожному місті, куди досяга́є слово царя та зако́н його, була́ юдеям радість та веселість, бе́нкет та свято! І багато-хто з наро́дів кра́ю стали юде́ями, бо на них напав страх перед юде́ями.
В каждой провинции и в каждом городе, куда бы ни доходил царский указ, у иудеев было веселье и радость, пиршества и праздники. И многие из других народов сделались иудеями, потому что их объял страх перед ними.