Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New American Standard Bible
А дванадцятого місяця, — він місяць ада́р, — тринадцятого дня в ньому, коли нака́з царя та зако́н його мали бути ви́конані, дня, коли вороги́ юдеїв сподівалися запанува́ти над ними, поверну́лося те так, що вони, юдеї, запанува́ли над нена́висниками своїми,
The Jews Destroy Their Enemies
Now in the twelfth month (that is, the month Adar), on the thirteenth day when the king’s command and edict were about to be executed, on the day when the enemies of the Jews hoped to gain the mastery over them, it was turned to the contrary so that the Jews themselves gained the mastery over those who hated them.
Now in the twelfth month (that is, the month Adar), on the thirteenth day when the king’s command and edict were about to be executed, on the day when the enemies of the Jews hoped to gain the mastery over them, it was turned to the contrary so that the Jews themselves gained the mastery over those who hated them.
зібра́лися юдеї в своїх міста́х по всіх окру́гах царя Ахашвероша, щоб простягну́ти руку на тих, що заду́мували їм лихо, та ніхто́ не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі наро́ди.
The Jews assembled in their cities throughout all the provinces of King Ahasuerus to lay hands on those who sought their harm; and no one could stand before them, for the dread of them had fallen on all the peoples.
А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і викона́вці царсько́ї праці підтри́мували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.
Even all the princes of the provinces, the satraps, the governors and those who were doing the king’s business assisted the Jews, because the dread of Mordecai had fallen on them.
Бо Мордеха́й став великим у царсько́му домі, а вістка про нього покоти́лась по всіх окру́гах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.
Indeed, Mordecai was great in the king’s house, and his fame spread throughout all the provinces; for the man Mordecai became greater and greater.
І били юдеї всіх своїх ворогі́в, побива́ючи мече́м, і забиваючи та вигу́блюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.
Thus the Jews struck all their enemies with the sword, killing and destroying; and they did what they pleased to those who hated them.
А в за́мку Су́зи юдеї позабивали та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка,
At the citadel in Susa the Jews killed and destroyed five hundred men,
десятьо́х синів Га́мана, Гаммедатового сина, нена́висника юдеїв, забили, а на грабу́нок не простягли своєї руки.
the ten sons of Haman the son of Hammedatha, the Jews’ enemy; but they did not lay their hands on the plunder.
Того дня число забитих у за́мку Су́зи прийшло перед цареве обличчя.
On that day the number of those who were killed at the citadel in Susa was reported to the king.
І сказав цар до цариці Есте́ри: „У за́мку Су́зи юдеї позабива́ли та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих окру́г? І яке жада́ння твоє? І бу́де тобі вво́лене. І яке ще проха́ння твоє? І бу́де зро́блене“.
The king said to Queen Esther, “The Jews have killed and destroyed five hundred men and the ten sons of Haman at the citadel in Susa. What then have they done in the rest of the king’s provinces! Now what is your petition? It shall even be granted you. And what is your further request? It shall also be done.”
І відповіла Есте́р: „Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де да́не юдеям, що в Су́зах, також узавтра вчинити за зако́ном цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на ши́бениці“.
Then said Esther, “If it pleases the king, let tomorrow also be granted to the Jews who are in Susa to do according to the edict of today; and let Haman’s ten sons be hanged on the gallows.”
І сказав цар, щоб було зро́блено так, — і був да́ний зако́н у Сузах, а десятоьх Га́манових синів повісили.
So the king commanded that it should be done so; and an edict was issued in Susa, and Haman’s ten sons were hanged.
І зібра́лися юдеї, що в Су́зах, також чотирна́дцятого дня місяця ада́р, і ви́били в Су́зах три сотні чоловіка, а на грабу́нок не простигли своєї руки.
The Jews who were in Susa assembled also on the fourteenth day of the month Adar and killed three hundred men in Susa, but they did not lay their hands on the plunder.
А решта юдеїв, що жили по царськи́х окру́гах, зібралися та й стали до бо́ю за своє життя, і відпочи́ли від ворогів своїх. І позабива́ли вони між своїми нена́висниками сімдеся́т і п'ять тисяч, а на грабу́нок не простягли́ своєї руки.
Now the rest of the Jews who were in the king’s provinces assembled, to defend their lives and rid themselves of their enemies, and kill 75,000 of those who hated them; but they did not lay their hands on the plunder.
Це було трина́дцятого дня місяця адара, а чотирна́дцятого в ньому настав мир, — і зробили його днем гости́ни та радости.
This was done on the thirteenth day of the month Adar, and on the fourteenth day they rested and made it a day of feasting and rejoicing.
А юдеї, що в Су́зах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирна́дцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, — і зробили його днем гости́ни та радости.
But the Jews who were in Susa assembled on the thirteenth and the fourteenth of the same month, and they rested on the fifteenth day and made it a day of feasting and rejoicing.
Тому́ то юдеї неогоро́джених селищ, що сидять по неогоро́джених містах, роблять чотирна́дцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посила́ння дару́нків один о́дному.
Therefore the Jews of the rural areas, who live in the rural towns, make the fourteenth day of the month Adar a holiday for rejoicing and feasting and sending portions of food to one another.
А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи́ до всіх юдеїв, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша, до близьки́х та далеких,
The Feast of Purim Instituted
Then Mordecai recorded these events, and he sent letters to all the Jews who were in all the provinces of King Ahasuerus, both near and far,
щоб вони постанови́ли святкува́ти чотирна́дцятий день місяця ада́ра та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,
obliging them to celebrate the fourteenth day of the month Adar, and the fifteenth day of the same month, annually,
як ті дні, коли юдеї відпочи́ли від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум оберну́вся на радість, жало́ба — на свято, щоб зробити їх днями гости́ни та радости, і посила́ння дару́нків один о́дному та дару́нків убогим.
because on those days the Jews rid themselves of their enemies, and it was a month which was turned for them from sorrow into gladness and from mourning into a holiday; that they should make them days of feasting and rejoicing and sending portions of food to one another and gifts to the poor.
І прийняли́ юдеї це, що зачали́ робити, і про що́ написав їм Мордеха́й,
Thus the Jews undertook what they had started to do, and what Mordecai had written to them.
що аґаґ'янин Га́ман, син Гаммедатів, нена́висник усіх юдеїв, замишля́в був на юдеїв, щоб ви́губити їх, і кидав пу́ра, цебто жеребка́, на збенте́ження їх та на згубу їхню.
For Haman the son of Hammedatha, the Agagite, the adversary of all the Jews, had schemed against the Jews to destroy them and had cast Pur, that is the lot, to disturb them and destroy them.
Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя́ він наказав листом: „Нехай обе́рнеться його злий за́дум, якого він заду́мав був на юдеїв, на його го́лову!“ І повісили його та синів його на ши́бениці.
But when it came to the king’s attention, he commanded by letter that his wicked scheme which he had devised against the Jews, should return on his own head and that he and his sons should be hanged on the gallows.
Тому́ то й назвали ці дні: Пурі́м, від імени „пур“. Тому то згідно зо всіма́ словами цього листа, і що вони бачили про це й що тра́пилося з ними,
Therefore they called these days Purim after the name of Pur. And because of the instructions in this letter, both what they had seen in this regard and what had happened to them,
юдеї постанови́ли й прийняли́ на себе й на наща́дків своїх, та на всіх, хто поєдна́ється з ними, і не відсту́плять, але́ щоб святкува́ти два ті дні кожного року згідно з напи́саним про них та згідно з їхнім ча́сом.
the Jews established and made a custom for themselves and for their descendants and for all those who allied themselves with them, so that they would not fail to celebrate these two days according to their regulation and according to their appointed time annually.
А дні ці мають спомина́тися та святкува́тися в кожному поколінні, у кожному ро́ді, у кожній окру́зі, у кожному місті. А ці дні, Пурі́м, не минуться між юде́ями, а пам'ять про них не скінчи́ться з їхнього насіння.
So these days were to be remembered and celebrated throughout every generation, every family, every province and every city; and these days of Purim were not to fail from among the Jews, or their memory fade from their descendants.
І написала цариця Есте́р, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домага́нням другий раз про те, щоб вико́нувати цього листа́ про Пурім.
Then Queen Esther, daughter of Abihail, with Mordecai the Jew, wrote with full authority to confirm this second letter about Purim.
І порозсила́в він листи́ до всіх юдеїв, до ста й двадцяти́ й семи окру́г Ахашверо́шового ца́рства, зо словами миру та правди,
He sent letters to all the Jews, to the 127 provinces of the kingdom of Ahasuerus, namely, words of peace and truth,
щоб вони вико́нували ті дні Пурім у їх озна́чених часа́х, як постанови́в про них юде́янин Мордеха́й та цариця Есте́р, і як вони самі постанови́ли на себе та на наща́дків своїх при́писи пості́в та їхнього голосі́ння.
to establish these days of Purim at their appointed times, just as Mordecai the Jew and Queen Esther had established for them, and just as they had established for themselves and for their descendants with instructions for their times of fasting and their lamentations.