Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

А Йов відповів та й сказав:

1

Заговорив Іов і мовив:

2

„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?

2

«Докіль ви будете смутити мою душу,
промовами, мене пригноблювати?

3

Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!

3

Оце вже десять раз мене ви образили,
і не стидаєтесь мене зневажати.

4

Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.

4

Коли я справді завинив,
то провина моя на мені зостанеться.

5

Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?

5

Коли вам справді любо величатись надо мною
та закидати мені мою ганьбу,

6

Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!

6

то знайте, що Бог мене придавив,
обвів мене навколо сіткою своєю.

7

Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!

7

Як закричу: Насилля! — ніхто не чує;
коли закличу — немає суду!

8

Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!

8

Загородив мені дорогу, перейти не можу;
і на стежки мої поклав пітьму.

9

Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!

9

Здер з мене мою славу,
вінець ізняв з голови у мене.

10

Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.

10

Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
неначе дерево, надію в мене вириває.

11

І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:

11

Палає гнівом проти мене,
за ворога собі вважає.

12

полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.

12

Його загони купою прибули,
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.

13

Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,

13

Братів моїх він віддалив від мене,
і мої знайомі відчужилися від мене.

14

мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.

14

Близькі мої ізникли,
друзі мої мене забули,

15

Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.

15

Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
я зайдою в їхніх очах зробився.

16

Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.

16

Кличу мого слугу — не відповідає,
хоч я і власними устами його прошу.

17

Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.

17

Жінка моя гидує моїм подихом,
я став гидким синам мого лона,

18

Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.

18

а й малі діти мене зневажають.
Як підведусь, вони глузують з мене.

19

Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.

19

Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
а ті, що я любив, обернулись проти мене.

20

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.

20

Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.

21

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!

21

Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
бо рука Божа мене доторкнулась!

22

Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?

22

Чому, як Бог, женетеся за мною,
не насичуєтеся моїм тілом?

23

О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,

23

О, якби мої слова були записані,
якби вони були вириті на міді!

24

коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!

24

Різцем залізним і олив'яним
видовбані у скелі повіки!

25

Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху

25

Я знаю — Захисник мій живе,
і останнім він устане над порохом.

26

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

26

Позбавлений навіть шкіри, я встану;
і в моїм тілі побачу Бога.

27

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!

27

Я сам його узрю, очі мої побачать,
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!

28

Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“

28

Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
яку зачіпку знайти нам на нього? —

29

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“

29

то бійтеся меча для себе,
бо гнів проти провин палає,
щоб знали, що суд буде.»

Паралельне читання

Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

Йова 19

Йова 19