Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
„Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
Ще й сим разом бесїда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, нїж стогнання мої.
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;
розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.
Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним — і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.
Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
А то я йду вперед — і нема його, повертаю назад і не зустріну його.
на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.
А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, — я вийду, як золото, чистий.
Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Од заповідї уст його не відступав я; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.
Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
Та він і непорушний; й хто зміг би відвести його? він чинить, що захоче душа його.
бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.
Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Тим то я й дрожу перед ним; думаю — й серце холоне.
А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
Бог зломив мого духа, страхом натхнув Вседержитель.