Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
Чому ж від Господа сховалися години,
Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
а безбожні з околиць вийшли за межу, пограбувавши стадо з пастирем?
займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
Під’яремного відвели сиротою і взяли в заставу вола вдовиці.
вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
Звели слабких з дороги праведності, разом сховалися лагідні землі.
Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
Відійшли ж, наче осли в полі, через мене вийшовши на своє діло. Солодким є його хліб для малих.
На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
Передчасно пожали не своє поле. Слабкі ж обробили виноград безбожних безоплатно і без їжі.
на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
Численних нагих поклали спати без одягу, а накриття їхньої душі забрали.
мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
Вони мокрі від крапель гір, оскільки вони не мали сховища, то покрили себе скелею.
Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
Вони забрали сироту від грудей, і впокорили того, хто відпав.
Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
Нагих же неправедно приспали, а в голодуючих забрали шматок хліба.
Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
У тісних проходах неправедно зробили засідку, а праведну дорогу не взнали.
Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
Вони викидали з міста і власних домів, а душа немовлят дуже стогнала! А Він чому над цими не наглядає?
Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
Вони, будучи на землі, і не взнали, дорогу ж праведності не пізнали, і не пішли їхніми стежками.
На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
Пізнавши їхні діла, Він їх передав у темряву, і буде вночі, наче злодій.
А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“ і засло́ну кладе на обличчя.
А око перелюбника підстерігало темряву, кажучи: Не взнає мене око, і поклав накриття на обличчя.
Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
Він у темряві підкопав доми. У днях собі позначили, не пізнали світла.
бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
Адже ранок для них усіх разом — тінь смерті, тому що кожний пізнає жахи тіні смерті.
Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
Він легкий на поверхні води. Нехай проклятою буде їхня частка на землі.
Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду, так шео́л поїсть грі́шників!
Хай же їхні рослини появляться сухими на землі, бо вони пограбували снопи сиріт.
Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
Тоді згадано його гріх, і він став невидимим, як туман роси. Нехай віддасться ж йому тим, що він робив, нехай знищеним буде всякий неправедний, подібно до невиліковного дерева.
Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
Бо він зло чинив неплідній і не помилував слабку жінку,
А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
а знищив слабких гнівом. Отже, вставши, не матиме віри про своє життя.
Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
Захворівши, хай не має надії вилікуватись, але хай упаде від недуги,
піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
бо його висота багатьом спричинила зло. Зів’яв же, наче мальва на спеці, чи наче колос, що сам відпав зі стебла.