Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
І Йов далі вів мову свою та й казав:
„Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
← (Йова 26) | (Йова 28) →