Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Йова 27) | (Йова 29) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
  • Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
  • залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
  • Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.
  • Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
  • (Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.
  • ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
  • Пробивають закоп у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
  • Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
  • Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
  • місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
  • Камінь її — то сафир із золотими крупцями.
  • Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
  • Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;
  • не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
  • Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.
  • Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
  • На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.
  • пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
  • В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.
  • Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
  • Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.
  • Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
  • А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?
  • Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
  • Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.
  • Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“
  • Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!
  • Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
  • Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;
  • Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
  • Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.
  • Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
  • Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.
  • Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
  • А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини.
  • Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
  • Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.
  • А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
  • Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?
  • Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
  • Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.
  • Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
  • Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;
  • Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
  • Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.
  • Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
  • Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.
  • Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
  • Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,
  • коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
  • Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, —
  • тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
  • Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,
  • І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
  • І сказав чоловіку: Страх Господень — се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого — се розум.

  • ← (Йова 27) | (Йова 29) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025