Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New King James Version
І Йов далі вів мову свою та й сказав:
Job’s Summary Defense
Job further continued his discourse, and said:
Job further continued his discourse, and said:
„О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,
“Oh, that I were as in months past,
As in the days when God watched over me;
As in the days when God watched over me;
коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,
When His lamp shone upon my head,
And when by His light I walked through darkness;
And when by His light I walked through darkness;
як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,
Just as I was in the days of my prime,
When the friendly counsel of God was over my tent;
When the friendly counsel of God was over my tent;
коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,
When the Almighty was yet with me,
When my children were around me;
When my children were around me;
коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!
Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,
“When I went out to the gate by the city,
When I took my seat in the open square,
When I took my seat in the open square,
як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,
The young men saw me and hid,
And the aged arose and stood;
And the aged arose and stood;
зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —
The princes refrained from talking,
And put their hand on their mouth;
And put their hand on their mouth;
ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,
The voice of nobles was hushed,
And their tongue stuck to the roof of their mouth.
And their tongue stuck to the roof of their mouth.
Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —
When the ear heard, then it blessed me,
And when the eye saw, then it approved me;
And when the eye saw, then it approved me;
бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.
Because I delivered the poor who cried out,
The fatherless and the one who had no helper.
The fatherless and the one who had no helper.
Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!
The blessing of a perishing man came upon me,
And I caused the widow’s heart to sing for joy.
And I caused the widow’s heart to sing for joy.
Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.
I put on righteousness, and it clothed me;
My justice was like a robe and a turban.
My justice was like a robe and a turban.
Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.
I was eyes to the blind,
And I was feet to the lame.
And I was feet to the lame.
Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.
I was a father to the poor,
And I searched out the case that I did not know.
And I searched out the case that I did not know.
Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.
I broke the fangs of the wicked,
And plucked the victim from his teeth.
And plucked the victim from his teeth.
І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:
“Then I said, ‘I shall die in my nest,
And multiply my days as the sand.
And multiply my days as the sand.
для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.
My root is spread out to the waters,
And the dew lies all night on my branch.
And the dew lies all night on my branch.
Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.
My glory is fresh within me,
And my bow is renewed in my hand.’
And my bow is renewed in my hand.’
Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.
“Men listened to me and waited,
And kept silence for my counsel.
And kept silence for my counsel.
По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.
After my words they did not speak again,
And my speech settled on them as dew.
And my speech settled on them as dew.
І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.
They waited for me as for the rain,
And they opened their mouth wide as for the spring rain.
And they opened their mouth wide as for the spring rain.
Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.
If I mocked at them, they did not believe it,
And the light of my countenance they did not cast down.
And the light of my countenance they did not cast down.