Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New American Standard Bible
По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.
Job’s Lament
Afterward Job opened his mouth and cursed the day of his birth.
Afterward Job opened his mouth and cursed the day of his birth.
„Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“
“Let the day perish on which I was to be born,
And the night which said, ‘A boy is conceived.’
And the night which said, ‘A boy is conceived.’
Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..
“May that day be darkness;
Let not God above care for it,
Nor light shine on it.
Let not God above care for it,
Nor light shine on it.
Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!
“Let darkness and black gloom claim it;
Let a cloud settle on it;
Let the blackness of the day terrify it.
Let a cloud settle on it;
Let the blackness of the day terrify it.
Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!
“As for that night, let darkness seize it;
Let it not rejoice among the days of the year;
Let it not come into the number of the months.
Let it not rejoice among the days of the year;
Let it not come into the number of the months.
Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!
“Behold, let that night be barren;
Let no joyful shout enter it.
Let no joyful shout enter it.
Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!
“Let those curse it who curse the day,
Who are prepared to rouse Leviathan.
Who are prepared to rouse Leviathan.
Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —
“Let the stars of its twilight be darkened;
Let it wait for light but have none,
And let it not see the breaking dawn;
Let it wait for light but have none,
And let it not see the breaking dawn;
бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!
Because it did not shut the opening of my mother’s womb,
Or hide trouble from my eyes.
Or hide trouble from my eyes.
Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?
“Why did I not die at birth,
Come forth from the womb and expire?
Come forth from the womb and expire?
Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?
“Why did the knees receive me,
And why the breasts, that I should suck?
And why the breasts, that I should suck?
Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок
“For now I would have lain down and been quiet;
I would have slept then, I would have been at rest,
I would have slept then, I would have been at rest,
з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,
With kings and with counselors of the earth,
Who rebuilt ruins for themselves;
Who rebuilt ruins for themselves;
або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!
Or with princes who had gold,
Who were filling their houses with silver.
Who were filling their houses with silver.
Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?
“Or like a miscarriage which is discarded, I would not be,
As infants that never saw light.
As infants that never saw light.
Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,
“There the wicked cease from raging,
And there the weary are at rest.
And there the weary are at rest.
разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!
“The prisoners are at ease together;
They do not hear the voice of the taskmaster.
They do not hear the voice of the taskmaster.
Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...
“The small and the great are there,
And the slave is free from his master.
And the slave is free from his master.
І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,
“Why is light given to him who suffers,
And life to the bitter of soul,
And life to the bitter of soul,
що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,
Who long for death, but there is none,
And dig for it more than for hidden treasures,
And dig for it more than for hidden treasures,
тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,
Who rejoice greatly,
And exult when they find the grave?
And exult when they find the grave?
мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?
“Why is light given to a man whose way is hidden,
And whom God has hedged in?
And whom God has hedged in?
Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,
“For my groaning comes at the sight of my food,
And my cries pour out like water.
And my cries pour out like water.
бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.
“For what I fear comes upon me,
And what I dread befalls me.
And what I dread befalls me.