Переклад Огієнка

New American Standard Bible

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

1

Job Asserts His Integrity

“I have made a covenant with my eyes;
How then could I gaze at a virgin?

2

І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

2

“And what is the portion of God from above
Or the heritage of the Almighty from on high?

3

Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

3

“Is it not calamity to the unjust
And disaster to those who work iniquity?

4

Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

4

“Does He not see my ways
And number all my steps?

5

Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

5

“If I have walked with falsehood,
And my foot has hastened after deceit,

6

то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

6

Let Him weigh me with accurate scales,
And let God know my integrity.

7

Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

7

“If my step has turned from the way,
Or my heart followed my eyes,
Or if any spot has stuck to my hands,

8

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

8

Let me sow and another eat,
And let my crops be uprooted.

9

Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

9

“If my heart has been enticed by a woman,
Or I have lurked at my neighbor’s doorway,

10

то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

10

May my wife grind for another,
And let others kneel down over her.

11

Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

11

“For that would be a lustful crime;
Moreover, it would be an iniquity punishable by judges.

12

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

12

“For it would be fire that consumes to Abaddon,
And would uproot all my increase.

13

Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

13

“If I have despised the claim of my male or female slaves
When they filed a complaint against me,

14

то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

14

What then could I do when God arises?
And when He calls me to account, what will I answer Him?

15

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

15

“Did not He who made me in the womb make him,
And the same one fashion us in the womb?

16

Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

16

“If I have kept the poor from their desire,
Or have caused the eyes of the widow to fail,

17

Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

17

Or have eaten my morsel alone,
And the orphan has not shared it

18

Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

18

(But from my youth he grew up with me as with a father,
And from infancy I guided her),

19

Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

19

If I have seen anyone perish for lack of clothing,
Or that the needy had no covering,

20

чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

20

If his loins have not thanked me,
And if he has not been warmed with the fleece of my sheep,

21

Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

21

If I have lifted up my hand against the orphan,
Because I saw I had support in the gate,

22

хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

22

Let my shoulder fall from the socket,
And my arm be broken off at the elbow.

23

Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

23

“For calamity from God is a terror to me,
And because of His majesty I can do nothing.

24

Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“?

24

“If I have put my confidence in gold,
And called fine gold my trust,

25

Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

25

If I have gloated because my wealth was great,
And because my hand had secured so much;

26

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

26

If I have looked at the sun when it shone
Or the moon going in splendor,

27

то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

27

And my heart became secretly enticed,
And my hand threw a kiss from my mouth,

28

це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

28

That too would have been an iniquity calling for judgment,
For I would have denied God above.

29

Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

29

“Have I rejoiced at the extinction of my enemy,
Or exulted when evil befell him?

30

Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

30

“No, I have not allowed my mouth to sin
By asking for his life in a curse.

31

Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

31

“Have the men of my tent not said,
‘Who can find one who has not been satisfied with his meat’?

32

Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

32

“The alien has not lodged outside,
For I have opened my doors to the traveler.

33

Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

33

“Have I covered my transgressions like Adam,
By hiding my iniquity in my bosom,

34

Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

34

Because I feared the great multitude,
And the contempt of families terrified me,
And kept silent and did not go out of doors?

35

О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

35

“Oh that I had one to hear me!
Behold, here is my signature;
Let the Almighty answer me!
And the indictment which my adversary has written,

36

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

36

Surely I would carry it on my shoulder,
I would bind it to myself like a crown.

37

Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

37

“I would declare to Him the number of my steps;
Like a prince I would approach Him.

38

Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

38

“If my land cries out against me,
And its furrows weep together;

39

якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

39

If I have eaten its fruit without money,
Or have caused its owners to lose their lives,

40

то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися.

40

Let briars grow instead of wheat,
And stinkweed instead of barley.”
The words of Job are ended.

Паралельне читання

Переклад Огієнка

New American Standard Bible

Йова 31

Job 31