Переклад Огієнка

New International Version

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

1

“I made a covenant with my eyes
not to look lustfully at a young woman.

2

І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

2

For what is our lot from God above,
our heritage from the Almighty on high?

3

Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

3

Is it not ruin for the wicked,
disaster for those who do wrong?

4

Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

4

Does he not see my ways
and count my every step?

5

Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

5

“If I have walked with falsehood
or my foot has hurried after deceit —

6

то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

6

let God weigh me in honest scales
and he will know that I am blameless —

7

Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

7

if my steps have turned from the path,
if my heart has been led by my eyes,
or if my hands have been defiled,

8

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

8

then may others eat what I have sown,
and may my crops be uprooted.

9

Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

9

“If my heart has been enticed by a woman,
or if I have lurked at my neighbor’s door,

10

то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

10

then may my wife grind another man’s grain,
and may other men sleep with her.

11

Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

11

For that would have been wicked,
a sin to be judged.

12

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

12

It is a fire that burns to Destructiona;
it would have uprooted my harvest.

13

Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

13

“If I have denied justice to any of my servants,
whether male or female,
when they had a grievance against me,

14

то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

14

what will I do when God confronts me?
What will I answer when called to account?

15

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

15

Did not he who made me in the womb make them?
Did not the same one form us both within our mothers?

16

Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

16

“If I have denied the desires of the poor
or let the eyes of the widow grow weary,

17

Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

17

if I have kept my bread to myself,
not sharing it with the fatherless —

18

Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

18

but from my youth I reared them as a father would,
and from my birth I guided the widow —

19

Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

19

if I have seen anyone perishing for lack of clothing,
or the needy without garments,

20

чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

20

and their hearts did not bless me
for warming them with the fleece from my sheep,

21

Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

21

if I have raised my hand against the fatherless,
knowing that I had influence in court,

22

хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

22

then let my arm fall from the shoulder,
let it be broken off at the joint.

23

Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

23

For I dreaded destruction from God,
and for fear of his splendor I could not do such things.

24

Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“?

24

“If I have put my trust in gold
or said to pure gold, ‘You are my security,’

25

Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

25

if I have rejoiced over my great wealth,
the fortune my hands had gained,

26

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

26

if I have regarded the sun in its radiance
or the moon moving in splendor,

27

то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

27

so that my heart was secretly enticed
and my hand offered them a kiss of homage,

28

це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

28

then these also would be sins to be judged,
for I would have been unfaithful to God on high.

29

Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

29

“If I have rejoiced at my enemy’s misfortune
or gloated over the trouble that came to him —

30

Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

30

I have not allowed my mouth to sin
by invoking a curse against their life —

31

Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

31

if those of my household have never said,
‘Who has not been filled with Job’s meat?’ —

32

Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

32

but no stranger had to spend the night in the street,
for my door was always open to the traveler —

33

Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

33

if I have concealed my sin as people do,b
by hiding my guilt in my heart

34

Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

34

because I so feared the crowd
and so dreaded the contempt of the clans
that I kept silent and would not go outside —

35

О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

35

(“Oh, that I had someone to hear me!
I sign now my defense — let the Almighty answer me;
let my accuser put his indictment in writing.

36

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

36

Surely I would wear it on my shoulder,
I would put it on like a crown.

37

Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

37

I would give him an account of my every step;
I would present it to him as to a ruler.) —

38

Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

38

“if my land cries out against me
and all its furrows are wet with tears,

39

якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

39

if I have devoured its yield without payment
or broken the spirit of its tenants,

40

то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися.

40

then let briers come up instead of wheat
and stinkweed instead of barley.”
The words of Job are ended.

Паралельне читання

Переклад Огієнка

New International Version

Йова 31

Job 31