Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Йова 31) | (Йова 33) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

Йова 32

Иов 32

  • 1
    І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
  • 1
    Тогда трое друзей перестали спорить с Иовом, потому что он был уверен в своей правоте.
  • 2
    І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
  • 2
    Но Элигу, сын Барахела, потомок Буза, из рода Рам, разгневался на Иова за то, что тот считал себя праведным перед Богом.
  • 3
    Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
  • 3
    Он разгневался и на трех его друзей за то, что не сумев возразить, они клеветали на Иова.79
  • 4
    А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
  • 4
    Но Элигу ждал, прежде чем заговорить с Иовом, потому что остальные были старше его.
  • 5
    І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
  • 5
    Когда же он увидел, что тем троим нечего больше сказать, он разгневался.
  • 6
    І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
  • 6
    И тогда Элигу, сын Барахела, потомок Буза, сказал:

    — Я молод годами,
    вы же в преклонных летах;
    поэтому я и робел
    и не смел вам высказать свое мнение.

  • 7
    Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
  • 7

    Я думал: «Пусть говорит возраст;
    пусть преклонные годы учат мудрости».

  • 8
    Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
  • 8

    Но нет, это дух в человеке
    и дыхание Всемогущего разум дают.

  • 9
    Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
  • 9

    Не одни старики80 мудры,
    не одни престарелые знают правду.

  • 10
    Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
  • 10

    Поэтому говорю я: «Внимайте мне!
    Я тоже скажу вам, что знаю».

  • 11
    Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
  • 11

    Я ждал, пока вы говорили,
    суждения ваши слушал;
    пока вы искали слова,

  • 12
    І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
  • 12

    я вглядывался в вас.
    Но никто из вас Иова не опроверг,
    на слова его не ответил.

  • 13
    Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
  • 13

    Не говорите: «Мы мудрость нашли:
    пусть Бог обличает его, а не человек».

  • 14
    Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
  • 14

    Если бы против меня он обратил речь свою,
    то я не как вы отвечал бы ему.

  • 15
    Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
  • 15

    Они испугались и больше не отвечают,
    слов у них не осталось.

  • 16
    Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
  • 16

    Ждать ли мне, раз они замолчали,
    раз они стоят здесь, не отвечая?

  • 17
    Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
  • 17

    Мне ведь тоже есть что сказать,
    я тоже выскажу свое мнение.

  • 18
    Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
  • 18

    Я переполнен словами,
    дух во мне побуждает меня.

  • 19
    Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
  • 19

    Сердце мое, как вино неоткрытое,
    как новые бурдюки, готовые разорваться.

  • 20
    Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
  • 20

    Заговорю и найду покой;
    разомкну уста свои и отвечу;

  • 21
    На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
  • 21

    не буду смотреть ни на чье лицо
    и льстить никому не стану,

  • 22
    бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
  • 22

    ведь я не умею льстить —
    иначе скоро убил бы меня мой Творец!

    • ← (Йова 31) | (Йова 33) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025