Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
Ітак, слухай, Йове, мови моєї і вважай на кожне слово моє!
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
Коли маєш снагу, — відказуй менї й стань проти мене.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога. Та й я утворений з глини;
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе.
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди.
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого;
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його 'д смертї.
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, —
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили; я знайшов, за що маю бути милосерним йому.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
Душу мою слобонив від загибелї й бачить вона сьвітло.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
Щоб його життє спасти від ями й сьвітлом живих осияти.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
Уважай же, Йове, слухай мене, мовчи й дай менї говорити.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився;