Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

І говорив Елі́гу та й сказав:

1

Елігу почав говорити далі й мовив:

2

„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

2

«Слухайте мої слова, о мудрі,
нахиліть до мене вухо, о розумні!

3

Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

3

Бо вухо слова розрізняє,
як піднебіння куштує страву.

4

Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

4

Розсудім разом, що є справедливе,
і визнаймо між нами, що є добре.

5

Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

5

Ось Іов мовив: ,Я правий,
та Бог відмовив мені суду.

6

Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

6

Проти свого права мав би я брехати?
Рана моя невигойна, хоч я й невинний!"

7

Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

7

Чи є десь такий чоловік, як Іов,
що глум глитає, немов воду,

8

і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

8

що з лиходіями товаришує
та що з безбожниками ходить?

9

Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

9

Він бо сказав: Нема з того користи
людині, коли догоджає Богу.

10

Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

10

Тим слухайте мене, мужі розумні!
Не може бути зла у Бозі
й у Всесильному — неправди!

11

Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

11

Він людині відплачує згідно з її ділами;
як кожний ходить, так у Бога знаходить.

12

Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

12

Воістину Бог зла не чинить,
Всесильний суду не кривить.

13

Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

13

Хто йому довірив землю?
Хто доручив йому всесвіт?

14

Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

14

Якщо він візьме дух свій знов до себе,
до себе забере своє дихання, —

15

всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

15

усяке тіло зараз же загине,
людина повернеться у порох.

16

Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

16

Отже, як маєш розум, слухай!
Вважай на моїх слів голос!

17

Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

17

Чи ж міг би правити, хто ненавидить право?
Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?

18

Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

18

Того, що до царя мовляє: Негодящий!
А до вельмож: Безбожні! —

19

Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

19

що не зважає на князів особу,
не сприяє радше багатому, ніж бідному,
бо всі вони діло рук його.

20

за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

20

Раптом вони вмирають, і більше їх немає;
народ бунтується посеред ночі,
без труднощів могутнього скидає.

21

Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

21

Бо його очі над путями чоловіка,
він бачить кожен його крок.

22

немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

22

Нема ні темряви, ані глухої тіні,
де б лиходії могли заховатись.

23

Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

23

Він не накладає на людину строку,
щоб та ставала на суд із Богом.

24

Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

24

Він розгромлює без допиту вельможних,
і ставить на їхнє місце інших.

25

Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

25

Він знає добре їхні вчинки
скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.

26

Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

26

Як беззаконних карає їх передочима інших

27

за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

27

за те, що відхилилися від нього
й ніколи про путі його не дбали,

28

щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

28

так що дійшов до нього зойк злиденних,
і він почує крик смиренних.

29

Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

29

Коли він спочиває, хто потривожити його посміє?
Коли обличчя своє сховає, хто його побачить?
Він на народи й одиниці поглядає,

30

щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

30

щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.

31

Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

31

І коли він до Бога каже: Мене обдурено!
Зла не чинитиму вже більше!

32

Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

32

Навчи мене, якщо я помилився!
Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —

33

Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

33

то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити?
Через те, що зневажаєш суди,
через те, що то ти вибираєш, а не я,
— скажи, отже, що знаєш!

34

Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

34

Розумні люди мені скажуть,
і мудрий муж, що мене чує:

35

„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

35

Іов говорить нерозважно,
в його словах нема глузду!

36

О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

36

Коли б то Іова розсліджено докладно
за відповіді, що личать людям нечестивим,

37

бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

37

бо він до гріхів своїх додає ще бунт
і затискає кулаки при нас,
і множить слова проти Бога!»

Паралельне читання

Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

Йова 34

Йова 34