Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його*.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.