Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Коли Еліус перестав говорити, то до Йова крізь бурю і хмари заговорив Господь:
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
Хто цей, який скриває від Мене раду, хто тримає слова в серці й думає від Мене втаїти?
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Підв’яжи, як муж, твої стегна, Я ж тебе запитаю, а ти Мені відповіси!
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Де ти був, коли Я основував землю? Сповісти Мені, якщо ти володієш знанням.
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Чи знаєш, хто визначив її розміри? І хто протягнув мірний шнур по ній?
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
На чому встановлені її склепіння? Хто є той, котрий заклав на ній кутовий камінь?
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
Коли народжувалися зорі, усі Мої ангели хвалили Мене могутнім голосом.
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Я загородив море брамами, коли воно хлинуло, виходячи з лона своєї матері.
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
Я ж зробив йому хмару за одяг і повив його імлою.
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
І Я поставив йому границі, встановивши засуви та брами.
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
Я ж сказав йому: Досі підеш, і не перейдеш, але в тобі розіб’ються твої хвилі!
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Хіба Я при тобі наказав ранньому світлові, і ранкова зірка побачила своє визначене місце,
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
щоб схопитися за краї землі, аби скинути із себе безбожних?
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Хіба ти, взявши глинисту землю, зліпив живу істоту і наділив її мовою на землі?
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
Чи ти забрав світло від безбожних, а плече гордих знищив,
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
прийшов до джерела моря, ходив стопами по безодні?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Хіба тобі зі страхом відкриваються брами смерті, а придверники аду, бачачи тебе, лякалися?
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Чи ти збагнув широчінь піднебесної? Сповісти ж мені, якою вона є!
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
А в якій це землі замешкує світло, і де місце темряви?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Хіба ти Мене приведеш до їхніх околиць? Чи й ти вивідав їхні стежки?
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Знаю, що ти тоді народився, і число твоїх років велике.
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Та чи ходив ти до сховищ снігу, і чи бачив ти сховища граду?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
Можливо воно відкладене тобі на час ворогів, на день війни і битви?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Звідки виходить мороз чи розноситься південний вітер на піднебесну?
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Хто ж приготував русло для дощової зливи, і дорогу громоносним бурям,
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
щоб посилати дощ на безлюдну землю, на пустелю, де немає людини,
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
щоб наситити незаселену і непрохідну землю і викликати ріст зелені?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Хто є батько дощу? Хто ж є той, котрий породив краплі роси?
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
З якого лона виходить лід? А хто на небі породив мороз,
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
який сходить, наче вода, що тече? Поверхню ж безодні хто оснував?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Чи ти збагнув пов’язь Плеяди і відкрив огорожу Оріона?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Чи ти відкриєш сузір’я у своєму часі, і чи притягнеш Вечірню зорю за її косу?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Чи ти знаєш переміни неба чи те, що стається у злагоді в піднебесній?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Чи ти покличеш хмару голосом, і вона тебе послухається поривами бурхливої зливи?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Чи пошлеш блискавки, і вони підуть? Чи запитають вони тебе: Що робити?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Хто ж дав жінкам мудрість ткати чи вміння вишивати?
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Хто ж у своїй мудрості перераховує хмари, і прихилив небо до землі?
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
Розлився порох, наче земля, Я ж зліпив його, наче кам’яну брилу.
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Хіба ти полюєш їжу для левів, чи наповнюєш душі зміїв?
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
Адже вони перелякалися у своїх лігвищах, перебувають у лісах, чатуючи.