Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
«Чи знаєш час, коли гірські кози котяться?
Чи спостеріг пологи ланей?
Чи спостеріг пологи ланей?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять?
Чи знаєш час, коли вони родять?
Чи знаєш час, коли вони родять?
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
Вони злягають, приводять своїх діток
і пускають плід свій.
і пускають плід свій.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині,
відходять і не повертаються вже більше.
відходять і не повертаються вже більше.
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Хто пустив дикого осла на волю?
Хто розв'язав пута онагра,
Хто розв'язав пута онагра,
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
якому я призначив степ на житло,
солонці на перебування?
солонці на перебування?
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
Він кпить з гармидеру у місті,
крик погонича не чує.
крик погонича не чує.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську,
вишукуючи всяку зелень.
вишукуючи всяку зелень.
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
Чи схоче служити тобі буйвол?
Чи заночує він при яслах у тебе?
Чи заночує він при яслах у тебе?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок?
Чи боронуватиме він за тобою ниву?
Чи боронуватиме він за тобою ниву?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила,
і лишиш на нього твою працю?
і лишиш на нього твою працю?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Чи будеш певний, що він назад прийде
і завезе зерно на тік твій?
і завезе зерно на тік твій?
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
Крило у струся красне,
пір'я й пух у нього гарні?
пір'я й пух у нього гарні?
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
Коли кладе на землі свої яйця
і на піску їх вигріває,
і на піску їх вигріває,
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
він забуває, що нога їх може роздушити,
що дикий звір їх може розтоптати.
що дикий звір їх може розтоптати.
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
До власних дітей він жорстокий,
мов би вони не його були;
йому байдуже, що праця його марна.
мов би вони не його були;
йому байдуже, що праця його марна.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
Бо Бог позбавив його глузду,
не наділив його розумом.
не наділив його розумом.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
Але скоро здійметься, махнувши крильми,
з коня й комонного сміється!
з коня й комонного сміється!
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Хіба то ти даєш коневі силу?
Вдягаєш гривою його шию?
Вдягаєш гривою його шию?
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Силуєш його, неначе сарану, стрибати?
Його величне іржання жах наводить.
Його величне іржання жах наводить.
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
Він риє копитами землю й силою радіє,
кидається назустріч зброї.
кидається назустріч зброї.
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
Він зо страху сміється, нічого не боїться,
перед мечем не відступає.
перед мечем не відступає.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
Над ним гуркоче сагайдак,
вогненний спис і ратище.
вогненний спис і ратище.
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
В тріпотливому запалі він мов глитає землю,
не може встоятись коли сурма засурмить.
не може встоятись коли сурма засурмить.
При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Щоразу, як засурмить, він іга-га! — каже,
здалека чує битву,
грімкий голос старшин і військовії кличі.
здалека чує битву,
грімкий голос старшин і військовії кличі.
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Чи то твоєю мудрістю літає сокіл,
на південь простягає крила?
на південь простягає крила?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Чи на твій наказ орел летить угору,
гніздо собі на висоті звиває?
гніздо собі на висоті звиває?
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
Живе на скелі і ночує,
на верхах зубчастих та на твердинях.
на верхах зубчастих та на твердинях.
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
Звідти чигає він на здобич,
очі його бачать далеко.
очі його бачать далеко.