Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
Чи ти дізнався про час народження диких скелястих кіз, чи ти спостерігав болі народження в оленів?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Чи ти підрахував їхні повні місяці до народження, чи ти розв’язав їхні болі?
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
Чи ти вигодував їхніх дітей без страху? Чи ти втамуєш їхні болі?
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Відійдуть їхні діти, розмножаться в нащадках, вийдуть, і не повернуться до них.
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Хто ж є той, котрий вільним пустив дикого осла, і хто розв’язав його кайдани?
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
Я поклав йому життя в пустелі і його поселення — соляні місця.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
Висміюючи численний народ міста і не чуючи осуду збирача податків,
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
він оглядає гори — своє пасовисько, і шукає за всякою зеленню.
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
Чи забажає служити тобі одноріг, чи захоче він лягти біля твоїх ясел?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Чи ти прив’яжеш пасами його ярмо, чи він оратиме тобі борозни на рівнині?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Ти ж на нього поклав надію, тому що його сила велика, а чи доручиш йому твої роботи?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Чи віриш, що він віддасть тобі посів і доставить тобі до його току?
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
Крило миле в нееласа [1] , якщо зачне асіда [2] і несса [3].
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
Бо залишить на землі свої яйця, і на землі зігріває,
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
і вона забула, що нога розкине і польові звірі потопчуть.
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
Жорстоко відноситься вона до своїх дітей, наче вони не її, надаремно трудилася без страху.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
Бо затримав Бог від неї мудрість, і не вділив їй розуму.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
У відповідний час він піднесеться на висоту, вона насміхатиметься з коня і його вершника.
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Чи ти дав коневі силу, одягнув йому на шию страх?
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Ти дав йому озброєння, а славу зі сміливістю — його грудям?
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
Б’ючи копитом, гарцює на рівнині, виходить на долину в силі.
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
Над зустрічними стрілами він сміється, і від меча він не відвертатиметься!
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
Проти нього брязкочуть лук і меч,
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
і в гніві він знищить землю, і не повірить, доки труба не подасть знак.
При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
А коли труба дає знак, то він говорить: Добре! — здалека занюхує бій, стаючи дибки з іржанням.
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Чи з твого вміння непорушно зупинився яструб, розпростерши крила, дивлячись на південь?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Чи на твій наказ орел підноситься вгору, а гриф ночує, сидячи у своєму гнізді,
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
на виступі скелі й приховано?
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
Будучи там, він шукає їжі, його очі спостерігають здалека.