Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
«Клич, отже, коли є хто, щоб озвавсь до тебе!
До кого із святих хочеш звернутись?
До кого із святих хочеш звернутись?
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
Отак безумного досада вбиває,
і дурного губить завзяття.
і дурного губить завзяття.
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
Я бачив, як дурний пускав коріння,
але прокляв умить свою домівку.
але прокляв умить свою домівку.
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
Далеко від спасіння його діти,
їх топчуть, вони без оборонця при брамі.
їх топчуть, вони без оборонця при брамі.
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
Те, що вони пожали — голодний поїдає,
та ще й до сховку забирає,
а спрагнений глитає їхнє майно.
та ще й до сховку забирає,
а спрагнений глитає їхнє майно.
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
О, ні! Біда не з-під землі береться,
й не на ниві родиться недоля.
й не на ниві родиться недоля.
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
Ні! Чоловік призводить лихо,
як іскри, що летять угору.
як іскри, що летять угору.
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
Я б, однак, звернувсь до Бога,
я виклав би мою справу перед Богом,
я виклав би мою справу перед Богом,
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
що творить діла великі й недослідимі,
чуда без ліку,
чуда без ліку,
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
що дає дощ на землю і що на ниви посилає воду;
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
щоб смиренних підійняти вгору
і засмученим дати дізнати щастя.
і засмученим дати дізнати щастя.
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
Він розбиває думки хитрих
і руки їхні не виконують їхніх задумів.
і руки їхні не виконують їхніх задумів.
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
Він ловить мудреців їхнім же лукавством
і рада крутіїв сходить нінащо.
і рада крутіїв сходить нінащо.
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
Вони вдень натикаються на пітьму,
немов уночі, ходять навпомацки опівдні.
немов уночі, ходять навпомацки опівдні.
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
Він бідного рятує з їхньої пащі,
і з руки сильного сіромаху,
і з руки сильного сіромаху,
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
й отак є нещасному надія,
і неправда затуляє рот свій.
і неправда затуляє рот свій.
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
Блажен той чоловік, якого Бог картає!
Тож не цурайся Всемогутнього науки.
Тож не цурайся Всемогутнього науки.
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
Бо він поранить і сам він перев'яже рану,
він ударить, та його ж руки й загоять.
він ударить, та його ж руки й загоять.
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
Шість разів з біди тебе він урятує,
а на сьомий не доторкнеться тебе лихо.
а на сьомий не доторкнеться тебе лихо.
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
У голоді спасе тебе від смерти,
а на війні з рук меча.
а на війні з рук меча.
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
І ти сховаєшся від бича язика,
і не злякаєшся нещастя, як надійде.
і не злякаєшся нещастя, як надійде.
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
Сміятимешся з спустошення та голоднечі,
звірів, що на землі, боятися не будеш.
звірів, що на землі, боятися не будеш.
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
Бо будеш у змові з камінням, що на полі,
і дикий звір буде з тобою в мирі.
і дикий звір буде з тобою в мирі.
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
Знайдеш намет твій цілим,
а як оглянеш свою хату, не обманешся.
а як оглянеш свою хату, не обманешся.
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
Побачиш, що розмножилось твоє потомство,
і пагінці твої, мов билля, на землі ростимуть.
і пагінці твої, мов билля, на землі ростимуть.
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
Зійдеш зрілий літами у гріб,
немов копа снопів, яку складають своєчасно.
немов копа снопів, яку складають своєчасно.